Ельвірі

Моя любове, цвіте мигдалОвий ,
Якого ж ти завдала мені болю!
Чи сонця забагато-обпалила!
Чи вітер надто буйний-не спинила.

Хмільним, чарівним трунком напоїла
І на поталу людям залишила.
Моя любове, мій гіркий мигдалю,
Якого ж ти завдала мені жалю!
Ти закружляла в вихорі осіннім,
У гіркополиновім-не весільнім.
-Спинись! Отямся!-не вблагаю...
Розбила моє серце ти до краю.
А на Вкраїні журавлі несуть своє журливе «кру»,
І з ними в вирій я лечу, безмовним відчаєм кричу.

осінь 2001 рік

Теги:

Схожі статті

  • 29.04.2016
    1530

    Ну, скільки ти пройдеш, за стремено
    Тримаючись і плачучи, Оксано?
    Он там, за

    ...
  • 03.03.2016
    1553

    Ми самі уміємо любити
    Наших найчарівніших дівчат.
    А жінкам своїм дітей робити ...

Медіа