Ельвірі
Моя любове, цвіте мигдалОвий ,
Якого ж ти завдала мені болю!
Чи сонця забагато-обпалила!
Чи вітер надто буйний-не спинила.
Хмільним, чарівним трунком напоїла
І на поталу людям залишила.
Моя любове, мій гіркий мигдалю,
Якого ж ти завдала мені жалю!
Ти закружляла в вихорі осіннім,
У гіркополиновім-не весільнім.
-Спинись! Отямся!-не вблагаю...
Розбила моє серце ти до краю.
А на Вкраїні журавлі несуть своє журливе «кру»,
І з ними в вирій я лечу, безмовним відчаєм кричу.
осінь 2001 рік
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira