Ми самі уміємо любити
Наших найчарівніших дівчат.
А жінкам своїм дітей робити
Інструмент знайдемо і верстат.
Нам не треба кликати мігранта.
Щоб у цьому ділі помагав
Ні негоціанта, ні мутанта.
Тільки, хлопці, не ловімо гав.
Занехаймо чорного пророка
На далеких підступах від ттас.
І з коханих не спускаймо ока.
Щоб не стали бидлом вражих рас.
Напрягаймо, хлопці, власний мозок.
Не міняймо рідної межі
На скрипіння кочових поволок.
Що на наші сунуть рубежі.
Вимітаймо підле та розтлінне, —
Захищаймо, люди, землю цю.
Не продаймо рідне, украпите
Біле лоно чорному самцю.
Олігархів скиньмо препоганих!
(щоб на них наїхав смертний шок!)
Так любім жінок своїх коханих.
Щоб летіло пір'я з подушок!
Нам засяють щастя перламутри.
Як самі у щонайраньшу рань
Осягнем науку Кама-Сутри
Без чужих підказок і повчань.
Нагло підірвати корінь Роду
Не дамо ні зіллю, ні корчмі...
І чисельність рідного народу
Тільки так відновимо самі.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira