Україна заплітає в коси
Діалектів сонячні стрічки –
Молода весна і мудра осінь
Мовні прокладають стежечки.
Діалектів діаманти сяють,
Наче у ранкових небесах
Зорі, що обабіч обступають
Паралель Дніпра – Чумацький Шлях.
Вуйко й ґазда – в райдужних Карпатах,
Мольоко – в Полтаві золотій.
Наша мова і дзвінка, й багата,
І жалюча, як бджолиний рій.
Водоспадом гуркотить на Тисі,
Шепче осокою на Десні,
Нас віншує у ллянім Поліссі,
Ґратулює – у Галичині...
Я в подільську гуличку гузеньку,
Наче в давню казку, увійду,
З Січеслава кукургузу жменьку
В мовну скриню злотом покладу.
Повторю повсюди знову й знову:
Із найпотаємніших давен
Діалекти живлять нашу мову,
Як малі струмочки Борисфен.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira