Я чула нині, як говорять квіти...
Схиляють тихо лагідні голівки
До білого вікна... там вічне Сонце!
Воно почує їх розмову щиру -

І відгукнеться золотом весняним,
І співом вітру, й шепотінням трав!
Як хочеться їм вірити!  І жити,
Торкаючи корінням землю щедру,
А квітом серця Сонце обіймать!

с.Кириївка, Житомирщина

Теги:

Схожі статті

  • 29.03.2016
    1133

    Поле прокидається
    Росами вмивається,
    Стука тепле сонечко
    Людям у

    ...
  • 19.05.2016
    1212

    Тендітний пух вже вітру не боїться
    У донечки в руках… Мов теплий вітер
    Вона кружляє

    ...
 

Медіа