За рідну віру православну полягли,
Бо не схотіли віри рабської терпіти
Твої, святая Русь, найкращі діти –
Ті, що Вітчизні славу здобули –
Князь Володимир повелів їх вбити.
Він Русь продав за імператорську корону,
Жадобою всевладдя одержим.
Братів убивши підступом лихим,
Цей хтивий напівкровка сів на троні –
За це, напевне, й нарекли його святим!
Отак Іудами зробились наші предки,
Кумирів зрадивши – й покарані жорстоко.
І навертається гірка сльоза на око,
Бо ми тепер в руках чужих маріонетки –
Від тих часів й до нинішнього року.
Криваві цифри – дев'ять вісім вісім –
Вкарбовані в історію держави,
Та плебс і досі славить дату цю криваву,
Й злостиво шкіриться рабинів писок:
Бо рід Орійський відбуває в Наву.
Прошу, благаю: вирини з пітьми,
Народе мій – прокинься, пробудися
З дурману-сну й довкола озирнися,
Й на свого ката меч караючий здійми,
Та кров'ю вражою, дивись, не захлинися!
Вогнем й мечем хрещена мати-Русь,
Твої Боги таки до тебе повернуться!
І золотом Дажбожі промені проллються –
Шкода лиш: я години тої не діждусь,
Та нові покоління вже діждуться!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira