Її Боги в річках спливали...
В пекельних ватрах руйнівних
Шипіли і до тла згорали.
А з душ, сердець, як вирвать їх?
Почали храми будувати,
Чужими іменами всіх
Стали тихенько називати.
Ім"я чуже, на сприйняття,
Це наче прізвисько собаче!
Хіба немає вороття?
Ніхто не журиться й не плаче.
Чому ж це спокою нема
В моїй країні - Україні?
Була в нас Нація міцна,
Та з тими іменами гине!
Немає спокою в країні,
І з кожним поколінням гірш!
Чи ж допоможе Батьківщині
Із болем складений цей вірш?
Боги, Боги, з висот небесних
Ви силу хочете нам дать,
Та ми живем з Христом воскреслим,
Нам ніколи ті сили брать!
Отак бо знищують народи,
Асимілюють націй твердь!
То ж не полишать нас незгоди,
Аж поки не поглине смерть!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira