Хто, як не ти, захистить Україну?

День і ніч ти гуляєш в кав’ярнях
І піжонишся там, як ніхто.
Дудлиш з горла, бо тато і мама
Врятували тебе від АТО.

Мабуть, довідку маєш, що псих ти
І на голову хворий, бо то
Зрозуміло, бо саме із тих ти,
Що уникли від служби в АТО.
 
Відкупився за грошики тата
А за мамині п’єш як ніхто.
Ледь тримаєшся, бидло пузате,
На ногах, а не їдеш в АТО!
 
Дременув за кордон, вибив візу
А матусю врятує тут хто?
Ти, як мавпа, по стовбурах лізеш
За кокосом, аби не в АТО.
 
Знайєш ти, що татусь допоможе
Ти ж, по суті - маленьке ніхто,
Боягуз і нікчема, що може
Врятуватись від фронту в АТО.
 
Ти співаєш і лаєш смачно
На московській в кафе як ніхто.
Чи ж не час показати, ледащо,
Героїзм свій кофейний в АТО?
 
День і ніч  під дуду окупанта
Пританцьовуєш тут, як ніхто.
А, по суті, ти покидьок з банди,
Що уникли призову в АТО.
 
Не підставиш під кулю ти лоба
Бо хитрун поміж всіх, як ніхто
Кажеш, в мене заразна хвороба,
Не годжусь воювати в АТО.
 
Хто ж свою захистить Україну
Як не ти, то скажи мені хто?
Встане в ряд бойовий до загину
На війні, що назвали АТО.
 
Може, збив свою ницість і пиху,
УКРАЇНЦЕМ би став, бо ж ще хто
Запобіг би московському лиху
Вже як син України в АТО?!
 
Якщо раптом упав би на полі,
За Вітчизну кохану свою,
То героєм залишився б в Долі
Всі б гордились - умер він в бою.
 
А не десь на чужім підворітті,
Як приблудний бродяга чи бомж.
І ніхто не згадає в тім світі,
Звідки ти на чужину приповз,
 
Будь в тилу ти, та будь на роботі,
Волонтером, не тим, що ніхто:
Все для фронту на ріднім заводі
Все для воїнів рідних в АТО.
 
І тоді ти назвешся по праву
Син народу, герой, як Ніхто
Добровільно поїхав за Правду,
На війну, що назвали АТО!
 
Він на фронті вмирає за тебе,
І за матір твою, бо ж ніхто
Не врятує її, коли треба
Якщо всі не поїдуть в АТО.
 
Ти гадаєш, що ти особливий
І поважний, а навкруг Ніхто?
Боягуз ти і ницість зрадлива,
Як вогню ти боїшся АТО.
 
Хто ж поїде батьків захищати
Як всі стануть нікчемні? Ніхто!
Як всім бути, як зайди - солдати
Перейдуть той кордон, де АТО
 
Ти вдаєш у кав’ярні героя
І сміливий в кафе, як Ніхто
То ж чому ж ти не візьмеш з собою
Сам таких й не поїдеш в АТО?
 
У неділю, суботу, щоденно
Ти гуляєш, як поруч ніхто,
То чим кращий ти нині від мене
Добровольця, що зараз в АТО?
 
Ти гуляєш щоніч в ресторанах,
Напиваєшся там, як ніхто.
І коханка зализує рани
Від фужера, не кулі в АТО.
 
І ти корчиш із себе героя
І піжонишся цим, як ніхто.
То чому ж ти не візьмеш з собою
Всіх своїх, що не хочуть в АТО?
 
 Хай би тато тобі, розгуляко,
Пояснив, як не каже Ніхто,
Що сьогодні в народі ознака
Героїзму - на полі в АТО.
 
Тато й мама «відмазали» сина
В комісара за гроші, і то
Вже тепер ти вливаєш чарчину
В своє горло, й не їдеш в АТО.
 
Пританцьовуєш, дурню собачий,
Дудлиш каву щодня, як ніхто.
За тобою в’язниця вже плаче,
Ти готовий й туди, не в АТО!
 
Він пішов воювати за тебе…
Якщо треба, загинув в бою
Цьому свідки - Всевишній і Небо.
Він помер за Вітчизну свою.
 
Наркота тебе вб’є від гультяйства,
Ти ж помреш через п’янку і то...
Чи ж не краще улитися в братство,
Що воює у зоні АТО!!!