Усі наснажені, усі – врочисті!
А обереги – вишиванка й намисто.
Найкращі мрії, думки пречисті.
Й дитя агука-співа в колисці.
І відступають всі сили ниці,
Як в серці солодко Своє щемиться!
В горнятку зорями – жито, пшениця,
І доторк Вічности, і трем, бо мить ця –
Така щемлива й така врочиста,
Ця мить ося́яння і дій намисто!
Магічне дійство – краси криниця.
В очах – мов сонечко в усіх ясниться.
З Різдвом, Вкраїнонько!
З Різдвом, родинонько!
Даждьбоже Сонечко вже народилося!
(© Любов Сердунич)