Небо жовтня... Як очі сірі...
Хто із нас ці дощі намріяв?
Клен багряний ще сонцю вірить,
Але в небі сумують ліри...
Рідний, давній і незнайомий...
Де згубив ти слова величні?
А під серцем співає, кличе
Срібний спомин, щасливий спомин...
м.Київ
Небо жовтня... Як очі сірі...
Хто із нас ці дощі намріяв?
Клен багряний ще сонцю вірить,
Але в небі сумують ліри...
Рідний, давній і незнайомий...
Де згубив ти слова величні?
А під серцем співає, кличе
Срібний спомин, щасливий спомин...
м.Київ
Пісні на слова Тараса Шевченка та...
Слова: Галина Лозко
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira