жовтень

У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів

Час жовтого листя. В народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник.

Чим більш насиченим було літо — тим складніше прийняти факт, що воно закінчилось.

Історія свята

Час жовтого листя. В народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник.

Вшановуємо Матір Славу — саме вона є нашою Покровою, бо це вона укривала руських воїнів на полях ратних покровом своїх золотих крил.

Осінь – дивовижна пора. Пора року, яка вносить гармонію й різноманіття у повсякденність. Коли хочеться розпочинати щось нове.

В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада.

У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів

Вітер, уже відчутно прохолодний, колише сірими, вицвілими травами. Сумно падають на землю стиглі яблука,  груші, горіхи. Журно шелестить кукурудзиння. Літня спека випила з нього всі соки, і

У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів

Жовтень (хмурень, зазимник)

Коли молодий місяць виринає на небі у дощовий день жовтня, то дощитиме цілий місяць.

Грім у жовтні віщує малосніжну та мяку зиму.

Жовтень – місяць особливий. Він і до осені перехилився, і до зими наближається. Відлетіли птахи. Стало дуже тихо у лісах та гаях. Дерева одягнули особливі шати, немов хизуються своїми барвистими

Осінній Світовид перевів годинники на зовсім інший час і лад. Дедалі менше важкої роботи, дедалі довшими стають вечори – час заспокоюватися, наводити порядок у господі й господарстві, у своїх

Жовтень (хмурень, зазимник)

Небо жовтня... Як очі сірі...
Хто із нас ці дощі намріяв?
Клен багряний ще сонцю вірить,
Але в небі сумують ліри...