Тебе віками шматували,
Сестра-росія, турок, лях,
Тебе в катівнях катували,
Гноїли в тюрмах, таборах.

Тебе сусіди грабували,
Тримали міцно у ярмі,
Голодомором мордували,
Щоб зникла ти з лиця Землі.

Та ти не впала на коліна,
Тримала Долю у руках,
Ти будеш жити, Україно,
Непереможна у віках.

Ти будеш жити, Україно.
Тобі засяє сонце знов.
Для мене ти одна, єдина -
Надія - Віра і Любов.

Теги:
Джерело: журнал "Рідна віра", №1(39

Схожі статті

  • 14.04.2016
    1973

    У контексті національної ідеї превалює етнічна складова. Але етнос має свою окремішність

    ...
  • 08.04.2016
    27294

    Ми непогано знаємо своїх достойників ХVІІІ-ХХ ст., знаємо, що випало на їхню долю. Але чомусь

    ...

Медіа