Останній дракар

Маріуш, ця пісня Тобі...

Перш, ніж останній дракар зникнув як сон
А мла накрила океанські води
у вогняних хвилях Перунів грім
Розпочав битву з вируючим морем

Перш, ніж дерева відспівали в лісах
І пішла ладь зганьблена тінь Свєтовіта
Кров і ненависть вели крізь смерть
Хоральний зойк — то гімн останньої битви

Хрест удалині — знак нечистої крові
Розлитої трутою загибелі і тліну
На своїй землі на тисячу років
Синів гордої Раси поставии на коліна

Він не умер за тебе
Лиш за віру сіона, яка знищує нас
Бог — то твоє сумління
То не семітський фетиш і не юдейська фальш

Ти, Білий воїн, зрадив віру свою
Ради хрестових походів-братовбивств
Плач поховальних багать серед білого дня
Богам Арійським смерті час сповістив

Хрест сплямив твій гонор
Одвічного воїна перетворив на пса
Не вибачай нікому
Правдива віра кличе: Білий Воїн повстань!