Шумить діброва, теплі крила хмар
Прикрили поле неозореє.
Хтось оре важко плодовитий пар
І ржавий меч з землі виорює.
Лунає вечір співом молодим,
В тисовій хаті гамір малечі,
Та десь над обрієм здійнявся дим,
І гострий зір шукає далечі.
Сміється небо нивам і лугам,
Вода блистить сріблом і оливом,
Вітри гарцюють, і старим Богам
Схиляють верби буйні голови.