Неначе в полі, у житах
Стежками вийшли на дорогу...
Рум'янець сяяв на щоках,
Хліба вклонялися Дажбогу,

Що з неба сяяв на Добро,
На мир і злагоду між нами...
А ми ішли і йшли житами
І несли щастя на руках...
І ми, і Сонце, і дитина, -
Усе, - як ця погожа днина:
Жита - життя, Дитина - вірність,
А Сонце й Небо - Наша вічність.

10.05.1995

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №10, 1999

Схожі статті

  • 03.03.2016
    7645

    Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів

    ...
  • 03.03.2016
    1899

    Порозліталися галактики
    Ніхто не з на куди і далі...
    Планета крається на клаптики,

    ...

Медіа