Хоч літо навколо, та холодно нам,
Хоч нічка надворі — не хочеться спать,
Бо завтра на радість усім ворогам
В Дніпрі нам накинуть
"Христа благодать"!

Бо князь Володимир про нарід забув —
Язичницький Світ уярмить захотів!..
Хоч сам па початку язичником був —
Став нищити Віру Батьків і Дідів!

Приспів: Священний наш Гай — у Серці Моїм!
Обпилений Рай — у Серці Моїм!
На Ратну Звитягу, Народе, вставай!
І Рідную Віру собі повергай!

Вже наші дівчата вінків не плетуть;
Ніде не почути людських голосів...
Лиш де-де варязькі дружини ідуть
У віру - чужу навертати усіх!
Чужинська в нас віра, чужинський обряд;
Чужинські звичаї, чужинські свята!
Дажбожим онукам нема тут добра —
Не та в нас держава! — Дорога не та!

Приспів: Священний наш Гай — у Серці Моїм!
Обпалений Рай — у Серці Моїм!
На Ратну Звитягу, Народе, вставай!
Державу Вкраїнську собі здобувай!

На місці Святилищ стоять вже церкви,
А замість Кумирів — постали хрести...
Кудесники, де ви? І де ж ви, Волхви? —
Понищили всіх християнські кати!
Богів Українських не славлять у пас! —
Юдейському богу поклони всі б'ють!
Згубили Державу і згаяли Час! —
"Заморські месії" ланцюг нам кують!

Приспів: Священний наш Гай — у Серці Моїм!
Обпалений Рай — у Серці Моїм!
На Ратну Звитягу, Народе, вставай!
Язичницький Світе, з Дніпра видибай!

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №4, 1996

Схожі статті

Медіа