В людини лиш тоді найбільше сили

В людини лиш тоді найбільше сили,
Коли вона весела і щаслива,
Коли гармонія у неї у душі
І не хвилюється вона і не спішить.

Та вистачить сказати щось невчасно —
І зникнуть вмить гармонія і щастя,
А як веселости всі знищені вітрила,
Тоді в душі немає плисти сили.

Уранці, як людина ще півспляча,
Не починай розмови про невдачі, —
Руйнуєш ти в душі спокійний настрій,
Бо починаєш день новий з нещастя.

Коли ж людина день взяла за роги
І бачить вже дороги перемоги.
Ти можеш їй щось прикре говорить,
Бо ти її не зможеш вже зломить!

Запам'ятай: ніколи вранці-рано
Не говори й не думай про погане!
Світ погребує віри і пісень.
Щоб був щасливим благодатним день!