Вадимові Сварогові
Вечірня зоре, благодатно Ладо!
Світи на долю спізнену мою,
Щоб я молитвою святково й радо
Тобі в дубовому яснів гаю.
Імлавий день поглинув гожий ранок
Мого буття. Але багаття тла
Передавав Ярило наостанок
І Берегиня вирій берегла.
Вечірня зоре! Освіти години
Мого тривання на крутім шляху.
Нехай мій вечір, лагідно-гостинний,
Долає ночі темряву лиху.
І я в твоєму сяйві прочитаю
На віщих лініях моїх долонь,
Яке прийдешнє - з дива чи відчаю? -
Мені зготує Мойра навздогонь.