Вглядаюсь в осінні стерні

: 02.11.2016; 1166

Вглядаюсь в осінні стерні —
куди ти біжиш, дорого?
З-за обрію — хто поверне,
як холодно і волого?

За ставом праліс холоне,
берез вітражі вогненні
все ваблять — подайся в гони,
за окраї безіменні.
А чий навіжений голос
вештається серед степу?
Блукає старезний Волос
привидом із вертепу.
Та прозимом осінь віє,
німує земля Сварога,
і сонце божеволіє,
бо ж холодно і волого.

Теги:

Василь Стус

Схожі статті

Той самий закрут греблі...

30.03.2016

1683

…Та знаю я, хлопче, хто тебе на мене навів… Мій племінничок, котрий ото плота зробив з порожніх
...
Від Йосипа до Йосипа

03.03.2016

1934

Головне, щоб коло фараона
Стати "незамінним" візирем.
Фараону хай блищить корона,...