Народжена в Любові не причалю
До Храму Неба хмаркою печалі.
В душі не зраджу сонячного спадку
І вулик світлу обдарую взятком.
З таїни ще невимовлених намірів
На дар відповідає щедрим даром
в Суть втаємничина
небесна хмара –
і спраглі ниви поїть тепла злива…
Зелений світ,
прекрасний і мінливий,
з краплин любові вічно повстає.
Про це вістує серденько моє,
про це листок торкається лиця,
про це запахла квіточка оця,
про це мурчить коток, гуде бджола
про це співає віхола жива,
під пухом снігу пестячи життя,
про це парує Різдвяна Кутя.
Про це,
про це...
і зорі, й… камінці
й такі поважні, равлики в ріці.
Усі життя – великі і малі!
Це Вість Любові - місія Землі.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira