Я побачив тебе в водограї

Я побачив тебе в водограї
На сріблястім старім валуні,
Вітер платтям та косами грає,
Тільки очі, як небо, сумні…

Чистий янгол, та тільки безкрила,
Як ім`я твоє, миле дівча?
Водограєм лунає – Людмила!
Ти промовчала – він прокричав.

***

Зачарований сплеском відлуння,
Я ступаю у воду, як є…
Чи не ти є та сама красуня,
Що у снах раниш серце моє?
Чи не ти вишиванку цю шила,
Що ховаєш від мене на дні,
Боги кажуть, що людям ти мила,
Так чому ж бо не мила й мені.

***

Я побачив тебе в водограї
На сріблястім старим валуні,
Вітер платтям та косами грає,
Тільки очі, як небо, сумні…
Обійми мене, мила, щосили,
Ми прийдемо до щастя удвох,
Божі люди в житті нас створили,
Допоміг нам зустрітись Дажбог.