Стою на порозі, виджу сволок,
А зо сволока — на клямку,
А з клямки на (ім'я жінки)
Як мати моя за мною побивається,
Так би за мною
(ім'я жінки) побивалась!
(Народна)
Стою на порозі, виджу сволок,
А зо сволока — на клямку,
А з клямки на (ім'я жінки)
Як мати моя за мною побивається,
Так би за мною
(ім'я жінки) побивалась!
(Народна)
Ну, скільки ти пройдеш, за стремено
Тримаючись і плачучи, Оксано?
Он там, за
Ми самі уміємо любити
Наших найчарівніших дівчат.
А жінкам своїм дітей робити
Співає Кобзар Василь Литвин.
Український романс "Плаче захмарене...
Слова: Микола Луків, Музика: Анатолій Горчинський
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira