Іду я ні вулицею, ні дорогою, а по порожніх провулках, по ярах, по каналах.
Назустріч мені заєць. Заєць, ти заєць: де твої зуби? Віддай мені свої, візьми мої. Іду я ні шляхом, ні дорогою, а темним лісом, сирим бором. Назустріч мені сірий вовк. Вовк, ти сірий вовк: де твої зуби? Ось тобі мої зуби, віддай мені свої. Іду я ні землею, ні водою, а чистим полем, кольоровим лугом. Назустріч мені стара баба. Стара ти баба: де твої зуби? Візьми ти вовчі зуби, віддай мені свої випали. Заговорюю я зуби міцно-міцно у онука Даждьбожого такого-то, до цього дня, по цей час, на століття століттям!