Унікальне видання «Лісової пісні» кримськотатарською й українською мовами

В Волинському національному університеті імені Лесі Українкиі – знаменне дійство: презентація унікального видання «Лісової пісні» кримськотатарською й українською мовами. Захід відбувся 29-го жовтня у конференц-залі ВНУ імені Лесі Українки.

Учасниками презентації стали ректор Анатолій Цьось; народний депутат України, член наглядової ради ВНУ імені Лесі Українки Ірина Констанкевич; народний депутат України Соломія Бобровська; голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров; державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін; викладач кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль; заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук; начальник Управління освіти і науки Волинської ОДА Людмила Плахотна; заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк; директор департаменту культури Тетяна Гнатів.

Окрім цього, на дійстві були присутні представники кримськотатарської громади міста Луцька і, звісно ж, Лесині люди, які взяли участь у створені унікального видання. Це, зокрема, доктор філологічних наук, директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Сергій Романов і директор Музею Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук.

Модерував дійство проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик, який нагадав присутнім про те, що цьогоріч зусиллями науковців Університету вийшло друком Повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14-ти томах. «Це видання показало нам справжню Лесю Українку. Справжню за мовою, ідеями, концепціями, поглядами, захопленнями та розчаруванням», – зауважив проректор з навчальної роботи та рекрутації.

За словами Юрія Громика, завдяки фінансовій підтримці Луцької міської ради Науково-дослідний інститут Лесі Українки підготував до друку серію унікальних двомовних видань. «Лісова пісня» українською та кримськотатарською мовами – четверта книга в межах університетського проєкту. Переклад «Лісової пісні» «Орман Тюркюси» виконав талановитий кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Юнус Кандим.

За словами ректора Анатолія Цьося, реалізовувати такі проєкти – велика честь і гордість для Університету, який носить ім’я Лесі Українки. «Я пишаюся нашими філологами і вдячний їм за підготовку таких видань», – заявив ректор і подякував усім, хто підтримував проєкт на різних рівнях і на різних етапах. презентація Директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Сергій Романов згадав про те, як вдавалося реалізовувати проєкт двомовних видань «Лісової пісні»: «Коли об’єднуються українці – стають можливими найфантастичніші проєкти та мрії».

Він розповів присутнім як і за яких обставин з’явилася ідея створення «Лісової пісні» кримськотатарською мовою, закцентував увагу на єдності українського та кримськотатарського народів. Викладач кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль, який переклав слово впорядників двомовного видання, заявив: «Те, що виходить кримськотатарською мовою, – класика української та світової літератури. Це для нас поштовх для розвитку нашої мови. Було дуже приємно долучитися до підготовки видання. Чим більше буде таких проєктів – тим більше у нас буде змоги захищати та розвивати свою мову».

Після цього Султаніє Зейнідінова прочитала присутнім завершальний монолог Мавки кримськотатарською мовою. Згодом слово взяв голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який зауважив, що такі видання – суттєва підтримка для кримськотатарської мови. Він згадав про те, що в Лесі Українки була особлива любов до Криму та тамтешніх жителів. Рефат Чубаров подякував Університету за підготовку унікального двомовного видання «Лісової пісні».

Він розповів, що примірники книги передадуть в окупований Крим. «Упевнений, що люди будуть у стані піднесення. Ваша ініціатива безцінна», – зауважив голова меджлісу кримськотатарського народу. презентація Теплими словами про Університет відгукувалася його випускниця Сусанна Зейнедінова, яка згадала студентські роки, зокрема про те, як готували кримськотатарську страву. «Я пишу есе про свій Крим, про наші традиції і нашу мову», – заявила вона і подякувала за створення видання.

Народний депутат України Ірина Констанкевич високо оцінила рівень лесезнавців Університету і вручила їм державні нагороди. «Ця робота вписана в історію. Це ламання стереотипів. Тут присутні колеги, які ламали ці стереотипи і довели, що це можливо», – заявила Ірина Констанкевич. Окрім цього, вона розповіла присутнім про те, що Повне академічне зібрання творів Лесі Українки увійшло до топ–30 знакових книжок української незалежності. За видання було віддано понад 5 тисяч голосів українців.

Нардеп Соломія Бобровська зізналася, що вона втішена перебувати в такому товаристві і назвала дійство «заходом до мурах». Пані Соломія зауважила, що Україна повинна робити все можливе для повернення Криму, зокрема на культурному «фронті». «У мене таке враження, що ми не просто на презентації, а на великій історичній події. Пройдуть роки, а ми пишатимемося, що були тут сьогодні», – зізнався державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін.