Давньоукраїнська відична наука про оздоровлення, душі, тіла, природи

Нашi предки – давнi українцi –
були справжнiми екологами.
Вони передали нам Божi дарунки:
українську мову, землю, традицiї i звичаї
збереження рiвноваги в Природi.
Галина Хоткевич

Вступ

Планетарна криза простежується з аналiзу стану екологiї i суспiльного життя, поданих щорiчником «Стан свiту 2001» [1]. Чому, коли всього вдосталь для забезпечення людини, зростають соцiальнi злиднi у всьому свiтi? А за злиднями йде екологiчне невiгластво та екологiчнi катастрофи, до виникнення яких причетнi руйнiвнi стихiйнi явища в Природi i в суспiльствi. В наш час тi мiсцевостi, в яких були сутички релiгiйних громад, зазнали руйнiвних впливiв стихiйних лих. Японський вчений Ямото Масара [2] довiв вплив людської думки i слова на стан води, яка є основою всiх бiосистем i самого життя на Землi.

Робота японського вченого Ямото Масари є новою сторiнкою тiльки для сучасних матерiалiстiв. Для знайомих з вiдичною наукою цi дослiдження пiдтверджують глибиннi знання наших пращурiв, якi в сучасних умовах мають вивчатися на всiх рiвнях.

Вченi Майкл Кремо i Рiчард Томпсон [3] наводять докази iснування по-сучасному розумної людини задовго до написання iудейської iсторiї людства. «До недавнього часу в свiтовiй науцi (археологiї, iсторiї, iсторiографiї, лiнгвiстицi, та iн.) iснувала, а подекуди ще й досi iснує, «фiльтрацiя знань» – стверджують Майкл Кремо i Рiчард Томпсон.

Спостерiгаємо, як на змiну патрiархально- конформiстськiй системi «фiльтрацiї знань» в науцi i суспiльно-духовному життi активно повстає доба вiдродження i сучасного наукового осмислення знань давньоукраїнської вiдичної цивiлiзацiї про єднiсть i взаємозв‘язок макрокосмосу-Всесвiту i мiкрокосмосу-людини, про вiдтворення i збереження рiвноваги в Природi. Ознайомимося з вiдичними поглядами на одну з найскладнiших систем – будову храму людського тiла i дiю убрання цього храму – українського нацiонального одягу, уславлення, молитви, народних пiсень – веснянок, рослин на стан здоров‘я людини та Природи.

І. Докази того, що вiдична цивiлiзацiя має давньоукраїнськi витоки

1. Грунтовна наукова праця «Вiра предкiв на- ших» Володимира Шаяна [4] – органiзатора i першого Президента Європейської президiї Ук- раїнської Вiльної Академiї Наук – УВАН у Європi з осiдком у Лондонi, Англiя. В роботi ретельно проаналiзовано вiдичнi iндiйськi тексти Ригведи i Магабгарати i доведено давньоукраїнськi витоки iндiйської вiдичної культури.

2. Порiвняльний аналiз вiдичних джерел санскриту i української мови. В словнику до пiдручника санскриту [5] ми знаходимо багато слiв спiльних, цiкавим є той факт, що слово «я» має декiлька значень i одним з них є санскритське слово «мама».

В додатку [1] пропонуємо абетку «Буквар» Івана Федорова 1574 року [6], яка мiстить 45 лiтер i в якiй при написаннi деяких лiтер простежується зв‘язок з санскритом i сучасною українською мовою. Цiкавим є напис на останнiй сторiнцi «Букваря»: «Видруковано во Львове року 1574». Напис зроблено пiд зображенням герба м. Львова i особистого герба першодрукаря.

3. Робота Джавахарлала Неру [7]. В працi говориться про привнесення вiдичних знань в Індiю iз земель наших пращурiв.

4. Карти з географiчного посiбника для сучасних шкiл [8]: див. додаток 2-3: а) розселення iндо-європейцiв 3500-1500 рр. до н. е. з земель давньоукраїнської цивiлiзацiї; б) експансiя iндо-європейцiв (з територiї давньої України) на близький i середнiй свiт та ма- терикову Грецiю; в) походи «народiв моря».

5. Розшифровка таємниць символiв на скульптурi трипiльських майстрiв, якiй понад 7 тис. рокiв, вона подана Кузьмою Федченком в статтi «Пращури України пишуть листи своїм нащадкам» [9] дивись додатки 4 i 5.

6. «Стародавня iсторiя схiдних народiв» Лесi Українки стверджує, що Веди (Вiди) та «Упанi- шади» створенi нашими предками найдавнiшою санскритською мовою [23].

7. Праця Надiї Денiсюк «Київськi глаголичнi листки» стверджує iснування у наших пращурiв писемностi в V– VI ст., за 300 рокiв до Кирила та Митодiя, якi не створили, а спростили мову наших пращурiв [24].

ІІ. Будова храму людського тiла

«Не тiло, а душа є людиною.» Г. Сковорода [10]

Вiдична система знань визначає життя як форму iснування душi – i в близькi до нас часи мудрець Г. Сковорода вторить нашим пращурам.

Життя душi нашi пращури розумiли як взаємозв‘язок мiж живою землею-матiнкою, живою мовою (на санскритi життя – «джива»), живою водою, живими рослинами i людиною. В Чандогья Упанiшадах читаємо: «Сутнiстю всiх iстот є Земля. Сутнiстю Землi є Вода. Сутнiстю Води є рослини. Сутнiстю рослин є людина».

Сучасна бiологiя є лише частиною науки про життя, бiльш вiрнiше було б її назвати наукою про життя душi в тiлi.

У вiдичнiй науцi тiло людини складається з «грубих» – проявлених на фiзичному рiвнi i «тонких» – формоутворюючих iнформацiйно-енергетичних польових сил та елементiв матерiї.

7 основних оболонок тiла людини [11, 12,13] з iндiйської Аюрведичної системи знань:

анатомiчна – «грубе тiло»;
фiзiологiчна – ефiрна;
астральна;
ментальна;
кармична;
казуальна;
духовна – Божественний дух.

Основнi оболонки тiла людини з давньо- української звичаєвої традицiї:

За даними Артема Чумаченка та Анатолiя Скульського є 10 зерен Роду:

а) фiзичне тiло (ауричне яйце) + Сяйво + Даж + Молка;

б) сонячнi супутники:

минуле (права сторона тiла) – САР + САК – ВОЛ;
майбутнє (лiва сторона тiла) – ХОР + АТЕЙ + КИОН.

Рiд

Предметом вивчення сучасної захiдної медицини є тiльки перша тiлесна оболонка. Індiйська вiдична наука розглядає п‘ять оболонок, а давньоукраїнська вiда – 13 оболонок, в деяких трактатах людину розглядають як триєднiсть духа, душi i плотi.

Анатомiчна оболонка з санскриту перекладається як «тiло їжi» – так як залежить вiд «грубої» їжi. Всi тканини цього тiла синтезуються i пiдтримуються завдяки органiчним речовинам, мiнеральним солям, якi ми отримуємо з неї. Будову i функцiонування цiєї оболонки ретельно описано в пiдручниках з анатомiї та фiзiологiї. Стародавнiм вiдичним лiкарям були добре вiдомi знання з анатомiї – про це свiдчать хiрургiчнi iнструменти i кiстки прооперованих понад 5–6 тис. рокiв тому людей, але хiрургiя застосовувалась тодi тiльки для допомоги пiсля травм.

Вiдична наука говорить про сiм головних тканин анатомiчної оболонки людини:

рiдиннi середовища, головними серед яких є плазма кровi та лiмфа;
клiтиннi елементи кровi – еритроцити, лейкоцити i тромбоцити;
м‘язи i сухожилки;
жирова тканина;
кiстки, хрящi та iншi елементи з‘єднувальної системи;
кiстковий мозок i нервовi тканини;
репродуктивна тканина.

Кожна з тканин мiстить запакований в речовину «внутрiшнiй вогонь», який необхiдний для постiйної дiї обмiну та регенерацiї тканин. Вiдична наука описує цикли трансформацiї i живлення тканин. В результатi цього метаболiзму утворюються «другоряднi» продукти обмiну, якi виводяться. Рiзнi комбiнацiї 7 тканин утворюють всi органи i канали анатомiчного тiла. Видiляють 12 основних каналiв:

Канали, якi доставляють кисень (фактично вiдповiдають рiзним вiддiлам дихальної системи: носоглотцi, горлянцi, трахеї, бронхам).
Канали, якi переносять живильнi речовини (шлунок, дванадцятипала, тонкий i товстий кишковики).
Канали, якi переносять лiмфу (лiмфатична система).
Канали, якi переносять кров (кровоносна система – артерiальна i венозна).
Канали, якi забезпечують нормальну роботу i регенерацiю м‘язiв (вiдповiдають мотоней- ронам i м’язовим капiлярам).
Канали, якi забезпечують роботу жирової i з‘єднувальної тканин.
Канали, якi забезпечують роботу кiсткової тканини (вiдповiдають окiстю i системi внутрiшньокiсткового кровообiгу).
Канали нервової системи (вiдповiдають периферiйним нервам).
Канали репродуктивної системи (сiм’явиносний шлях та рух яйцеклiтини по трубах матки).
Канали, якi вiдповiдають за виведення фекалiй (сигмовидна i пряма кишка).
Канали, виведення сечi (сечоводи i сечовий мiхур).
Канали виведення поту i секрецiї сальних залоз.

У жiнок iснує ще одна пара каналiв – це система лактацiї молочних залоз.

Сучасна медицина видiляє шiсть основних систем анатомiчного тiла: нейроендокринну, серцево–судинну, дихальну, шлунково–кишкову, сечостатеву та опорно–рухову. У вiдичнiй науцi анатомiчне тiло розглядається як допомiжний механiзм «тонкого тiла», його логiчне продовження в твердому земному свiтi. Фiзiологiчна (ефiрна) оболонка людини – це собою бiофiзичне поле, яке має неоднорiдну структуру. Його можна фiксувати приладами. Деякi люди з розвинутою чутливiстю можуть бачити його у формi тонкої свiтової аури, або вiдчувати з допомогою осязання.

Фiзiологiчна (ефiрна) оболонка є енергоiнформацiйною матрицею анатомiчного тiла i повторює його контури. Фiзiологiчну (ефiрну) оболонку в так само мають тварини, птахи, дерева, трави. Цю оболонку можна спостерiгати з допомогою ефекту Кiрлiан (фото i кiнозйомка в електронному полi високої напруги). Цей метод отримав назву газорозрядної вiзуалiзацiї або бiоелектрографiї (дивись додаток 5).

Фiзiологiчна (ефiрна) оболонка має двi складовi – iнформацiйну енергоформоутворюючу матрицю та енергетичнi виконавчi центри.

Інформацiйна складова виконує функцiю контролю всiх фiзiологiчних процесiв анатомiчного тiла, забезпечує сталiсть внутрiшнього середовища органiзму (гомеостаз) i здiйснює прямий i зворотнiй зв‘язок мiж «грубим» i «тонким» тiлом. На рiвнi фiзiологiчної (ефiрної) оболонки в тонкiй формi репрезентованi всi органи та системи «тiла їжi» анатомiчної оболонки.

Інформацiйна складова має струнну структуру. Кожна струна працює в своєму частотному режимi i є стандартом для вiдповiдаючого її резонансу органу анатомiчного тiла. В схiдних медицинах їх називають каналами акупунктури. В цих каналах закладена iнформацiя про те як повиннi розвиватися та функцiонувати всi тканиннi структури та ферментнi системи органiзму. Вони знаходяться в частотному резонансi з початковою кармiчною програмою, яка, як диригент, задає ритм всьому тiлу. Окрiм того, цi канали пiдпорядкованi циркадним (добовим) сонячним, мiсячним, планетним та iншим космiчним циклам. По цим каналам здiйснюється управлiння енергiєю. Існує 12 парних iнформацiйних каналiв i 2 iнтеграцiйних. На кожнiй кiнцiвцi є по 6 каналiв (iнформацiйних струн). Три канали проектуються на внутрiшню i три на зовнiшню поверхнi рук i нiг. Інтеграцiйнi канали збiгаються з локалiзацiєю спинного мозку. Локалiзацiя та функцiї iнформацiйних каналiв докладно описанi в рiзних пiдручниках по акупунктурi. Два iнтеграцiйних канали – «передьосерединний» i «задьосерединний» управляють спинним мозком i вегетативними функцiями всiх органiв i систем органiзму.

Енергетична оболонка тiла людини складається з енергетичних центрiв (чакр) i енергетичних каналiв (дивись додаток 3). У вiдичних каналах говориться про 49 енергетичних центрiв (чакр). Сiм з них є основними – це енергетичнi центри першого кола, 21 центр – другого кола i ще 21 центр третього кола. В них вiдбуваються процеси трансмутацiї енергiй, кожна з яких має свою частоту коливань (обертiв). Вони налагодженi на вiдповiдний частотний резонанс мiкрокосмосу – дiю iнформацiйних каналiв, фiзiологiчних систем, органiв, тканин i макрокосмосу – Сонця, Мiсяця, планет, зiрок i всього Всесвiту.

Вiд енергетичних центрiв вiдходять багаточисельнi енергетичнi канали – подiбно як вiд дерева вiдходять сотнi i тисячi гiлок, пагонiв i листочкiв. У вiдичних канонах згадується 350 тисяч енергетичних каналiв, три з яких є головними та 108 – основними.

Кожна жива iстота в матерiальному свiтi має енергетичнi канали – так реалiзується закон єдностi Всесвiту.

Головний енергетичний канал органiзму людини має назву на санскритi «Сушумна». Вiн проектується в середину хребта, хоча знаходиться в iншому обширi. У вiдичнiй традицiї його порiвнюють з Космiчною вiссю. Функцiя сушумни – пiдтримка чистого «вогню життя» в сяючiй добротi, сприйняттi принципу свiтла, розуму, гармонiї з Природою. Сушумна з‘єднує всi центральнi енергетичнi центри – чакри (7 основних i 5 другого кола).

Вздовж сушумни проходять з перехрестями сонячний i мiсячний канали (дивись додаток 3). Сонячний канал є правостороннiм, а Мiсячний – лiвостороннiм. Енергiю Сонця, яку ми отримуємо через правостороннiй канал в рiзних традицiях називають по рiзному – «ра», «янь», «ха», без цiєї енергiї не може функцiонувати нейроендокринна система органiзму, як електроприлади без електричної енергiї.

Мiсячний канал дає людинi вiдбиту Мiсяцем сонячну енергiю, її називають «iнь» або «тха».

За вiдичною традицiєю всi об‘єкти матерiального свiту вiдбивають в рiзних спектрах енергiю Сонця.

Енергiя Сонця зiгрiває та активiзує. Енергiя Мiсяця охолоджує i гальмує. Завдяки центральному каналу – «сушумнi» цi протилежнi по своїм властивостям енергiї здатнi перетворюватися одна в iншу. Цi канали є у всiх бiологiчних видах i в рослинах. Так природа пiдтримує гомеостаз внутрiшнього середовища органiзму. На додатку 3 бачимо скульптуру, якiй понад 7 тисяч рокiв, вiднайдену археологами в Українi в Сокiльцях-Полiжку i названу «Орантою». Подаємо поруч для порiвняння символи енергетичних центрiв людини.»Оранти» з давньоу- країнської вiдичної цивiлiзацiї семитися- чорiчної давнини i iндiйськi символи, яким 3-5 тисяч рокiв (додаток 3).

ІІІ. Оздоровлення храму людського тiла та Природи

уславленнями, подякою,
молитвами, пiснями-веснянками,
нацiональним одягом,
рослинами i рухом.

1. Вплив уславлення, молитви i пiсень на людину та Природу

Слава Богам нашим!
Маємо iстинну вiру, що не потребує,
людської жертви. «Велесова книга»[14]
Якщо незнищеннi i вiчнi матерiя i енергiя,
то й духовна енергiя i дух людський безсмертнi.
В. Ф. Войно-Ясенецький[15]

Уславлення: «Слава ДаждьБогу!, Слава Сварогу!, Слава Данi!, Слава Перуну!, Слава Перуницi!, Слава Стибогу!», «Слава Українi!», «Слава героям України!» – цi заклики з правiчних часiв дано нам Вiчним i Безсмертним Духом Творен- ня. В українськiй звичаєвiй традицiї завжди iснував верховний ДаждьБог i його святi помiчники Сварог, Дана, Перун, Перуниця, Стрибог – Боги стихiй. Хрест – образ свiтла, свiту, вогню Творця i людини як складової Всесвiту. Хрест – був завжди i при уславленнi – подяцi, хрест лежить поряд. Ми були вегетарiанцями – не вживали м‘яса, тому нiколи в жертвоприношеннях не було кровi. Потрiбно освiту, науку, культуру та духовне життя наповнити правдивими знаннями про український звичай.

В рiднiй звичаєвiй українськiй культурi утворено багато прекрасних iмен i назв вiд «Слава», щоб вiдчути силу славлення. Вставаймо до сходу Сонця, коли на Землю йдуть найблагодатнiшi «досвiтнi вогнi», виходiмо до Природи i славимо ДаждьБога нашого, Матiнку Всесвiту, свiт Прави, Яви i Нави! Права – «прана» – на санскритi – це життєва енергiя, Ява – свiт явлений, Нава – свiт навiки спочилих предкiв. «Велесова книга» [14] закликає нас: «Поучившись старому, зануримо душi нашi в нього, бо є те наше, яко се бо вже найшло на коло нам».

Чому саме до сходу Сонця нашi пращури радять нам розпочинати славлення? Японський вчений М. Таката [16] двадцятирiчними дослiдженнями довiв рiзку змiну спектру електромагнiтних низькочастотних полiв, що оточують людину за 7 хвилин до астрономiчного сходу Сонця. Це обумовлено дiєю сходу Сонця на iоносферу i переходом її на денний режим освiтленостi – з негайною змiною спектру електроммагнiтних полiв в iоносферному хвильоводi.

Слово «молитва» нашими пращурами застосовувалося в тому випадку, коли потрiбно було чогось позбутися. В етимологiчному словнику української мови [17] слово «молитва» походить вiд «молити», «молитовний», «випроханий у Бога молитвами». Є в нашiй мовi слово «немола» – той, хто не молиться, невмолимий – от його треба вимолювати. Там же [17] знаходимо слово «молибiг», що означає «жайворо- нок, який допомагає молити Бога».

Сучаснi науковi дослiдження Українського iнституту екологiї людини, Санкт-Петербургського iнституту мозку людини РАН [18], японського вченого Ямото Масари доводять позитивний вплив уславлення i молитви на людину та Природу.

Нам довелось фiксувати за допомогою при- ладiв ефект зменшення забрудненостi землi радiонуклiїдами пiсля читання уславлення i молитов до Бога. Широко вiдомi дослiдження канд. бiологiчних наук Т. П. Решетнiкової [15], яка з 1984 року впродовж десяти рокiв вела науково-дослiдницьку роботу при Науково- технiчному товариствi радiоелектронiки i зв'язку iм. О. С. Попова. В роботi брали також участь канд. бiологiчних наук Є. Луцишина, канд. хiмiчних наук Т. Тернова, канд. сiльськогосподарських наук О. А. Кочина та понад п'ятдесят осiб рiзних професiй, двадцять з яких мали яскраво проявленi екстрасенсорнi здiбностi, на даний час їх називають «псi-оператори». Перший дослiд був з насiнням пшеницi п'ятирiчної давностi, яка мала погане проростання. Частина зерна, яка була залишена для контролю, була висiяна в землю для проростання одночасно з зерном, на яке iндивiдуально дiяли псi-оператори (екстрасенси) i з третьою порцiєю зерен, на яку було колективно подiяно славленням i молитвою до Бога операторами. Результати трьох посiвiв були разючi. Перший — контрольний, який не мав впливу славлення i молитви до Бога, дав дуже рiдкi, маленькi, ослабленi стебла, а iндивiдуальна дiя псi-операторiв дала кращу, але не високу схожiсть. Третє поле посiвiв пiсля колективного впливу славлення i молитви дало сильнi густi й високi стебла.

Аналогiчнi дослiдження проводились з радiоактивно забрудненими зернами пшеницi. Тут контрольнi посiви – без радiацiйного ураження зерен проросли найкраще. Друге поле, де для посiву застосовувались зерна, якi попередньо були радiацiйно ураженi, опромiненi (10 крад), дало дуже слабенькi, малi поодинокi стебельця. Третє поле, де для посiву використали зерна захищенi славленням i молитвами до Бога i також опромiненi – 10 крад радiацiйного ураження дало хорошу схожiсть i мiцнi стебла, якi були тiльки на декiлька сантиметрiв нижчi за контрольнi.

Працi французького дослiдника Луї Керврана [15] з вивчення спонтанної трансмутацiї, – перетворенню хiмiчних елементiв в природi – пока- зали, що живi системи здатнi за допомогою своїх ферментiв виконувати обмiн протонами всерединi рiзних атомних ядер i переводити однi хiмiчнi елементи в iншi. Професор теоретичної фiзики Олiвер Коста де Бюргард [15], отримавши данi Керврана, теоретично обгрунтував можливiсть ферментативного нейтрино i зетбозонiв. Працi Керврана оцiнюються авторитетними вченими як революцiя у фiзицi, його монографiї про трансмутацiю в бiологiї i геологiї перекладенi мовами розвинених країн.

Отже, до чого з надзусиллями пiдходить сучасна наука, було вiдомо вiруючим пращурам, якi з глибини часiв передали нам вiдичну науку з розумiнням славлення, молитов i пiсень — як духовного стрижня в життi людини.

Нашi давньоукраїнськi пiснi, – стародавнi веснянки, колисковi, пiснi рiчного обрядового кола – це пiснi славлення, якi дають образне сприйняття будови свiту.

Ми провели дослiдження про вплив веснянок на здоров'я дiтей i пiдлiткiв.

Дослiдження проводились за участю гурту пiд орудою народної артистки України Валентини Ковальської «Чумацькi дiти». Застосовувався метод бiогальванiки – це вимiрювання стану людини по 12 iнформацiйних каналах за вiдсутнiстю зовнiшнiх джерел живлення. Аналiзувався стан таких iнформацiйних систем:

Легень i каналiв, якi доставляють кисень.
Перикарду, який координує роботу серцево-судинної системи.
Серця i всiєї серцево-судинної системи.
Тонкого кишечника.
Каналу трьох обiгрiвачiв.
Каналу товстого кишечника.
Селезiнки i пiдшлункової залози.
Печiнки.
Нирок.
Сечового мiхура.
Жовчного мiхура.
Шлунку.

У всiх дiтей пiсля виконання веснянок зрiс рiвень iнформацiйно-енергетичного стану органiв i систем органiзму. Далi ми розповiмо, чому поєднання давньоукраїнської пiснi-славлення людьми, одягненими в український нацiональний одяг, з рухом у танцi-Безкiнечнику є найбiльш гармонiйним для оздоровлення людини та Природи.

2. Вплив нацiонального одягу i руху на здоров‘я людини i на Природу

Дослiдження впливу українського нацiонального одягу на здоров'я дiтей та дорослих проводились за участю гурту пiд орудою народної артистки України Валентини Ковальської «Чумацькi дiти» та працiвникiв музею iм. І. М. Гончара. Вимiрювання рiвня енергетики iнформацiйних систем органiзму учасникiв гурту «Чумацькi дiти» виконувалися за допомогою приладу, який працює за бiогальванiчним методом. Тi дiти, що виконали пiснi-веснянки i були продiагностованi пiсля виконання веснянок, одягнули на 15-20 хвилин українськi нацiональнi вишитi сорочки, потiм ми цих дiтей продiагностували. Якщо пiсня дає стрiмко пiдйом iнформацiйно-енергетичного стану, то українськi нацiональнi вишитi сорочки вирiвнюють показники, наближаючи їх до фiзiологiчної норми.

Вимiрювання рiвня енергетики iнформацiйних систем органiзму учасникiв гурту з музею iм. І. М. Гончара проводили на апаратурi, яка працює за методом бiоелектрографiї (газорядної вiзуалiзацiї).

Ми побачили, що велике значення має якiсть, походження, колiр тканин, з яких вироблений одяг та символи, зображенi на одязi. Тут безмежне поле для дослiдницької роботи по всiх регiонах України. Що однозначно вдалось простежити – це позитивна дiя українського нацiонального одягу – пiдняття енергiї по «Сушумнi» – пiдняття «Кундалiнi» i вирiвнювання – наближення до норми енергiї в «чакрах» – енергетичних центрах, якi розташованi вздовж хребта. Для кожної людини був свiй iндивiдуальний – менший або бiльший пiдйом енергiї, але спостерiгався вiн в кожного. А от нашi українськi широкi штани схожi на шаровари з домотканого полотна в два рази збiльшили загальний рiвень енергетики вже через тридцять хвилин пiсля того, як хлопець їх одягнув. Шаровари повторюють енергетичний кокон людини, не обрiзуючи його нi з бокiв, нi з низу.

Порiвняння i аналiз замiрiв, зроблених бiогальванiчним методом, по впливу брюк на стан здоров`я дiвчаток-пiдлiткiв виявили негативну дiю брюк на загальний iнформацiйно-енергетичний стан i на всi системи органiзму, особливо на сечостатеву систему. Цей факт потребує подальших дослiджень.

З вiдичної науки вiдомо, що жiнки не тiльки анатомiчно, а й iнформацiйно-енергетично мають вiдмiнну вiд чоловiкiв будову, тому дiвчаткам i жiнкам бажано носити спiдницi або довгi, нижче колiн, елементи одягу i поєднувати їх iз брюками.

У природi все живе в русi. Вiдична наука повертає нам знання про духовно-iнформацiйно- енергетичний взаємозв’язок мiж рухом, який притаманний всьому живому, i розвитком живих iстот.

На змiну образно-творчому способу мислення наших пращурiв, який вiв до мудростi i усвiдомленого зв’язку з Вищим Духом, у свiтi запанував згубний механiстичний спосiб мислення, який нав’язує грабiжницьку (здирницьку) систему цiнностей по вiдношенню до Природи i людини. Ця механiстична система нав‘язала штучнi моря, осушенi болота, змiнила русла рiчок, нав’язала людинi штучнi рафiнованi продукти харчування. Людина страждає, хворiє, але терпить цi знущання, а Природа виявляє активний супротив i вимагає вiд людини вiдродження гармонiйного спiвжиття. Виявляється, що випрямлення рiчок шкiдливе не тiльки рiчкам, а й самiй сутностi життєзабезпечення людини. Дослiдник Теодор Швенк [19] виявив, що iдеальним для кожної рiчки є ритм «меандрiв» – «безкiнечника» – такий рух є частиною iндивiдуальної природи рiчок. Так! Сонце, зiрки, планети, рiчки, моря, повiтря, ефiр, земля, росли- ни, птахи є iндивiдуальностями як i люди – стверджує вiдична наука.

На сходi планети ранiше, на заходi пiзнiше до свiдомостi повертається розумiння життєвого зв’язку мiж рухом живих: води, повiтря, живильних сокiв в системi живої землi i живих рослин. На додатках бачимо результати дослiд- ницької роботи вчених [19] по виявленню гармонiйної структури води i повiтря:

iдеальним для рiчок є ритм гармонiї меандрiв – «безкiнечника»;
сонячне затемнення уповiльнює рiст рослин;
водi притаманний спiральний гармонiйний рух – «безкiнечника»;
тепла течiя Гольфстрiму завдяки iнформацiйно-енергетичнiй формоутворюючiй складовiй не змiшується з холодними водами i має форму «безкiнечника».

На додатках ( 6–8) спостерiгаємо рух Сонця i повiтря. Коливання руху Сонця в площинi перпендикулярнiй еклiптицi вiдбувається теж в ритмi «безкiнечника», рух повiтря в зонах високого i низького тиску нагадує символи наших вишиванок i глиняного посуду – Сваргу. Дуже цiкавою є карта землi на якiй зображено рух повiтря в сiчнi мiсяцi на Європейсько-Азiйському, Австралiйському, Африканському та Американському континентах та океанах, що з’єднують їх. В цих мiсцях рух повiтря в зонах високого i низького тиску теж як Сварги, потоки повiтря чутливого до звукiв голосних а, е, i, о, у, якi виходять з маленьких отворiв, рух, форми полум’я, чутливого до рiзних музичних iнструментiв (добре вiдлагодженої скрипки, сопiлки i валторни має гарну чiтку ритмiку «безкiнечника». Дисонанс ний рух бачимо тiльки на фото, на якому зображено рух форми полум’я пiд впливом погано вiдлагодженої скрипки. Додатки складено за матерiалами праць Теодора Швенка [19] i Володимира Волкова [20].

Незважаючи на вторгнення людини в гармонiю життя i руху в Природi, Матiнка Природа має величезну здатнiсть до самовiдновлення, виштовхуючи людину з найбiльш болючих мiсць. А якi резерви має людина i чому вiдична наука стверджує, що рух – це «скарбниця життя», «цiлюща частина медицини»? Щоб бути здоровим, потрiбно займатися дихальними i руховими вправами. Вченi пiдрахували, що з сивої давнини до середини ХІХ столiття з усiєї енергiї, яка вироблялась i споживалась на Землi, 96 % приходило на мускульну силу людини i домашнiх тварин. Водянi млини i паровi машини виробляли тiльки 4 % енергiї. В наш час, завдяки створенню потужних генераторiв, машин i механiзмiв, тiльки 1 % енергiї виробляється мускульною силою. Технiка i автоматика полегшили фiзичну працю, але призвели до втрати сучасною людиною необхiдної рухової активностi навантажили величезним нервово- психiчним напруженням, що приводить до передчасного старiння [21].

Небезпека гiподинамiї загрожує людинi на кожному кроцi, i навiть до того, як людина зробить перший крок, – в утробi матерi. Спостереження за вагiтними спортсменками, якi продовжували тренування з плавання, встановили цiкавий факт: їхнi дiти набагато ранiше починають стоять на ногах i ходити – краще розвиваються. Малорухливий спосiб життя вiдображається несприятливо не тiльки на внутрiшнiх органах i м‘язах, але й на скелетi. Встановлено, що за 36 тижнiв, проведених пiсля травм в лiжку людина втрачає стiльки ж кiсткової тканини, скiльки за 10 рокiв нормального активного життя [21]. Багато порушень в органiзмi, якi є наслiдками слабкої фiзичної активностi, дуже подiбнi до змiн вiкового характеру. І в людей похилого вiку, i в людей, якi ведуть сидячий, пасивний спосiб життя, зменшується кiлькiсть еритроцитiв, збiльшується вiдкладення жирової тканини, пiдвищується крихкiсть кiсток, втрачається здатнiсть ефективно засвоювати кисень. Наш хребет нагадує форму «безкiнечника», i активiзуючи потiк енергiї по ньому з допомогою гармонiзуючих вправ, ми отримуємо доступ до життєдайної сили Всесвiту. Тому вранцi – вправа для пiдняття енергiї по хребту «Вiтання до Сонця», ввечерi для зняття напруги i заспокоєння – вправа «Вiтання до Мiсяця». У будень i в свята духовнi та земнi служiння будуть мати бiльшу дiю при поєднаннi ук- раїнського нацiонального костюму, мудрої старовинної пiснi i руху, особливо в танцi «безкiнечнику».

3. Проявлення свiдомостi в рослинах

Сутнiстю всiх iстот є Земля.
Сутнiстю Землi є Вода.
Сутнiстю Води є рослини.
Сутнiстю рослин є людина.
Чандогiя Упанiшад 1. 1. 2. []

Вищезазначений епiграф був повнiстю зрозумiлий нашим пращурам, а сучаснiй людинi його потрiбно подати з поясненнями: жива Земля є не стiльки певною частиною земної поверхнi або абстрактною астрономiчною одиницею, як величезною (за нашими мiрками) живою iндивiдуальнiстю, яка через живу Воду, живi рослини дає життя людинi. Еволюцiйний (поступовий розвиток) вiдбувається через проявлення тимчасово захованого потенцiалу всiх iстот. В насiннi – потенцiал дерева, в деревi – потенцiал лiсу. Свiдомiсть присутня в усiх формах життя i є першоосновою творення, силою поступового розвитку. Життя, творчiсть i еволюцiя є сходинки – стадiї розвитку в розкриттi свiдомостi.

Свiдомiсть – це не просто думка, iнтелект або розум. Це – вiдчути себе наповненим життєвою гармонiєю i усвiдомити зв‘язок з життям Приро- ди. Свiдомiсть, як чисте вiдчуття, присутня вже в рослинi, вона прихована в каменi i навiть в частинках атома. Тому, давньоукраїнськi мудрецi вважали, що iснує єдине духовно-душевне, яке є основою всього iснування: єднiсть iснування – це єднiсть свiдомостi. Пiд цим вони розумiли, що кожнiй живiй iстотi на рiвнi свiдомостi притаманнi такi ж вiдчуття як i людинi. Істинна людянiсть, тобто по-справжньому людський спо- сiб вiдчуття знаходиться в люблячому вiдкритому серцi всього життя. Рослини iнодi проявляють цю людянiсть бiльш яскраво, нiж деякi зако- стенiлi люди з кам‘яними серцями. Тiльки тодi, коли ми будемо бачити всю Природу, як добросердечне любляче людське по своїй сутi, ми зможемо досягнути iстинно людського iснування. Урок iстинностi пiдносять нам рослини, чиє життя сягає корiнням в праєднiсть Природи. Навчаючись у рослин, ми можемо отримати краще розумiння самих себе.

Людина як мiкрокосмос вмiщує в собi всi стихiї: мiнеральнi, рослиннi i твариннi царства. В рослинi прихований потенцiал людської iстоти. І навпаки: в людинi присутня основна енергетична структура рослини. Тому рослини надiленi здатнiстю прямого спiлкування з тою суттю вiдчуття, якою вирiзнюються людськi iстоти.

Рослинне царство iснує для приведення наших почуттiв в проявлений гармонiйний стан. У рослинах свiдомiсть знаходиться на рiвнi єдностi першостворення, тому вона в них психiчно i телепатично бiльш гармонiйна.

Життя передається через Сонячне свiтло, через енергiю зiрок. Кожне царство Природи iснує для отримання i передачi життя. Земля подiбна до величезного приймаючого пристрою i станцiї передачi енергiї – вдихає i видихає сонячнi, зiрковi i космiчнi сили. Їх суть всмоктується, росте i розвивається у виглядi життя на Землi. Не всi цi сили матерiальнi, є й тонкi енергiї духовної природи.

Рослини передають людинi iнформацiйно-енергетичнi iмпульси, життєву силу, яку несе свiтло. Це – дар, милiсть i сила рослин. Рослини передають нам любов, животворящу силу Сонця, енергiю зiрок, планет i Мiсяця. Рослини iснують для перетворення свiтла в життя; людськi iстоти – для преображення життя в свiдомiсть, любов. Свiтло, життя i любов – одне цiле, в якому кожна частина є вiдображенням iншої. Рослини перетворюють свiтло в життя за допомогою процесу фотосинтезу. Людина перетворює життя в свiдомiсть за допомогою процесу сприйняття. На санскритi слово «рослина» – «osadhi», що буквально означає вмiстилище розуму «dhi», в якому вiдбувається вогняна трансформацiя, «osa».

Правильне використання рослини, при якому виявляються її iстиннi сили, має за мету спiлкування i єднання з рослиною. Рослини, коли ми перебуваємо з ними в єдностi, оживляють нашу нервову систему i змiцнюють наше сприйняття. Це доводить, що рослини повиннi розглядатися як щось священне, як засiб спiлкування i єднання з усiєю Природою. І тодi кожна рослина допоможе ввести в людину потенцiал гармонiйного космiчного життя.

Тому нашi пращури i весь український звичай мають до рослинного царства глибоку пошану. І це не забобонний жах або проста сентиментальнiсть по вiдношенню до краси – це сприйняття сили, яку дають нам рослини. Силу набувають не просто шляхом вживання рослини в їжу, а шляхом нашого повноцiнного спiлкування з нею.

Саме так пiдходили давньоукраїнськi мудрецi до цiлительства i використання трав, листя i плодiв дерев. Їх наука була не експериментом, який має на увазi наявнiсть деякої дистанцiї, що роздiляє спостерiгача i об‘єкта спостереження. Адже без спiлкування з душею рослини вивчається тiльки мертве тiло рослини. Пряме безпосереднє сприйняття i розмова iз сутнiстю рослин, Води, Землi – це шлях пiзнання характерний для давньоукраїнської вiдичної науки.

Сiм тканин i життєва сила рослин

Вiдична наука класифiкує трави у вiдповiдностi з тканинами, на якi вони дiють в людинi. Ця наука має також знання про особливостi трав i речовин (мiнералiв i металiв), якi впливають на тонкi тканини, включаючи нервову i репродуктивну. Репродуктивна тканина є квiнтесенцiєю всiх тканин тiла i мiстить в собi не тiльки силу розмноження, але й силу омолодження людини, вона дає життєву силу, пiдтримує iмунну систему.

Рослини, подiбно до людини i самого Всесвiту, також складаються з семи тканин, або семи планiв. Сiк рослини є його плазмою, смола – кров‘ю, м‘яка деревина – м’язовою тканиною, застиглий сiк-камедь – його жиром, кора – вiдповiдає кiсткам людини, листя – кiстковому мозку i нервовiй тканинi, а квiти i плоди – репродуктивнiй тканинi. Тканини рослин дiють на вiдповiднi тканини людини.

Є особливi трави i особливi дерева, яким притаманна велика життєва сила, i є особливi приготування з трав i певних частин дерев в певнi днi з використанням Славлення, Подяки, особливих звернень для передачi Космiчної енергiї Творця. В рослинному свiтi дерева займають таке ж мiсце, як люди – в тваринному царствi.

Основнi принципи застосування трав

1. Духовний аспект розвитку.

2. Три принципи свiтосприйняття:

свiтла – блага для всiх, розуму, гармонiї;
активностi, емоцiйностi, неспокою, влади над iншими;
iнертностi, темноти, тупостi, протидiї.

3. З трьох принципiв народжується п‘ять елементiв. Із свiтла – ефiр, з активностi – вогонь, з iнертностi – земля. Мiж свiтлом i активнiстю виникає тонкий i рухомий елемент – повiтря. Мiж активнiстю та iнертнiстю виникає вода.

Цi п‘ять елементiв являють собою п‘ять станiв матерiї: твердий, рiдкий, променистий, газоподiбний i ефiрний.

П‘ять частин рослин у вiдичнiй науцi вiдобра- жають вiдповiднiсть структури рослини п‘яти елементам. Корiнь спiввiдноситься iз землею. Стебло i гiлки – з водою – по них рухається сiк рослини. Квiти вiдповiдають вогню, який проявляється в свiтлi i кольорi. Листя вiдповiдає повiтрю, так як через листя вiтер рухає рослинами. Плiд спiввiдноситься з ефiром – тонкою суттю рослини. Насiння мiстить всi п‘ять елементiв i уособлює в собi потенцiал всiєї рослини.

4. Три типи конституцiї людини базуються на комбiнацiї в структурi людини п‘яти елементiв i домiнуваннi одного з них. В порiвняннi з захiдноєвропеською класифiкацiєю за 4 типами – цей пiдхiд доцiльнiший, бо точнiший, дає змогу врахувати iндивiдуальнi особливостi за параметрами будови тiла, вагою, станом шкiри, волосся, зубiв, ясен, очей, апетитом, схильнiстю до захворювань, потребою у водi i характером видiлень.

Індивiдуальний тип конституцiї людина отри- мує при народженнi, який залишається незмiнним все життя. Поряд з трьома загальними типами конституцiй, у яких домiнує односкладовий тип, (на санскритi – це Ватта – з елементiв ефiру i повiтря, Пiтта – з води i вогню, Капха – з води i землi), бувають складнiшi типи людей, в яких однаково порiвну представленi два типи, а у поодиноких, еволюцiйно розвинутих людей, можуть бути порiвну представленi три типи конституцiї.

5. Інформацiйно-енергетичний принцип враховує шiсть смакiв (солодкий, кислий, солоний, гострий, гiркий, в‘яжучий); теплову дiю – зiгрiвати або охолоджувати, вплив на органiзм пiсля переварювання, властивiсть – зволожувати або осушувати, легка чи тяжка дiя на органiзм та iнш.

6. Очищення вiд токсинiв i керування iндивiдуальною конституцiєю.

7. При описаннi трав вказується: яка частина використовується, енергетика (смак), дiя на тканини (плазму, м‘язи, iншi); дiя на системи органiзму (нервову, дихальну, травну iнш.); дiя – стимулююча, омолоджуюча, протиспазматична, показання до застосування, застереження i форми приготування. (Див. додаток.)

Чому ми не згадуємо тварин?

Тому що давньоукраїнська вiдична традицiя виключає iз вживання їжу насилля – м‘ясо i рибу. Яйця вживались тiльки на Великдень. Яйце- Райце несе священну таїну Творення.

Чим поповнювали нашi пращури потребу у бiлках?

Вони вживали щирицю (амарант), горiхи, насiння, бобовi, зерновi, кисло-молочнi страви, багато овочiв, прянощi, зелень, плоди.

В iндiйськiй Аюрведичнiй науцi стверджується, що поряд iз еволюцiєю (поступовим розвитком) iснує – iнволюцiя (поступовий занепад) i тварини – це душi людей, якi поступово занепали, накоївши лиха, тому Творець опустив їх нижче людини i дає їм шанс виправитися.

ВИСНОВКИ

Наявнiсть в наших традицiях осмислено збережених знань про 13 оболонок людини iз сутнiсно українським потрактуванням – ще одне пiдтвердження неперервностi знань цих тра- дицiй iз правiчних часiв сформованих.
Українськi народнi пiснi, нацiональний одяг i народнi танцi мають оздоровче значення.
В наш час, коли Природа страждає вiд хижацьки налаштованої людини, потрiбно повертатись до давньоукраїнської вiдичної звичаєвої науки i широко iнформувати людей про те, що нашi пращури були високоосвiченими i людської жертви не було нiколи.
За твердженнями Гарафiни Маковiй [22], в нашому звичаї вздовж рiчок, озер, бiля криниць були посадженi верби, якi захищали нарiд вiд алкоголiзму – цей досвiд потрiбно вивчати i застосовувати.
При народженнi дiтей батьки садили дубки – для зростання в здоров‘ї хлопчика i березу й липу – для дiвчинки. Цi дерева садили в родових священних гаях – цей звичай потрiбно якомога скорiше вiдновити.
Думка В. І. Вернадського про те, що людина – квантова система – пiдтверджує основнi викладки вiдичної науки.
Україна є найблагодатнiшим краєм для проживання людини, тому уславлення i подяка нашим пращурам має звучати з вуст кожного, кого Творець ощасливив можливiстю доторкнутися до найсвятiшої Землi, випестованою давньоукраїнцями.
Найсвятiшiй Землi – найкращий екологiчний освiтнiй рiвень!
Пам‘ятаймо, що Хрест – образ Cвiтла, Вогню, Свiту, Творця i Людини як складової Всесвiту був завжди в нашiй культурi.
Сучасний алфавiт з 33-х лiтер є дуже скороченим порiвняно навiть з 45 лiтерами, поданими Іваном Федоровим, потрiбно вiдродити найбiльше багатство – мовне, бо те, що з мовою – те й з людьми вiдбувається. Автодидактика стверджує, що кожна мова має акцент на певному енергетичному центрi людини. Багатство звукової палiтри української мови дає силу людинi, тому що українська мова дає змогу вiдкрити верхнi центри людини.
В iндiйських школах дiти впродовж трьох рокiв (у 6-8 класах) вивчають мову санскриту, тому важливо, щоб у нас майбутнi педагоги були обiзнанi з нашою прадавньою українською мовою. Історична лiнгвiстика повинна посiсти чiльне мiсце.
Розквiт до України прийде з гуманною вiрою Пращурiв, екологiчним землеробством i прийняттям вегетарiанства!

Уславлення Творця

Хвалiмо Тво
Вiн Роду Божого зачинатель
І Вселенського Життя Джерело Вiчне,
Яке витiкає у часi з вершин Творення
І поза часом не зникає.
Будемо хвалити Його доти,
Доки не прийдемо до Лук Його Райских.
Переклад уславлення з «Велесової книги» Кузьми Федченка

ЛІТЕРАТУРА

Стан свiту 2000-2002 – Київ. «Інтелсфера». 2001 с. 6.
Mazara Institute. –Токiо. 2002. С. 7.
Майкл Кремо, Ричард Томпсон. Неизвестная история человечества. – Москва. Философская книга. 2001 – 516 с.
Володимир Шаян. Вiра предкiв наших. – Гамiльтон. Канада. 1987. – 893с.
В. А. Кочергина. Учебник санскрита. – Москва. «Филология». 1994. – 336 с.
Букварь Ивана Федорова. – Київ. «Днiпро». 1975. – 24 с.
Джавахарлал Неру. Взгляд на всемирную историю. Сочинения в 3-хтомах. – Москва. Изд-во «Прогресс». 1975.
О. А. Бiлоусько. Україна давня: Євразiйський цивiлiзацiйний контекст. Карти, таблицi, iлюстрацiї. Посiбник для вчителя. – Київ. «Генеза». 2002. 272 с.
Журнал «Смолоскипи». Київ, № 3. 1994.
Григорiй Сковорода. Вiршi. Пiснi. Байки. Дiалоги. Трактати. Притчi. Прозовi переклади. Листи. – Київ. «Наукова думка». 1988 – 512 с.
Васант Лад. Давид фроум. Травы и специи. –Москва. «Саттва». 1997. – 301 с.
Б. К. С. Айенгар «Пранаяма». Искусство дыхания. – Киев. «София». 1995 – 351 с.
Журнал – Наука жизни Аюрведа. – Санкт-Петербург № 1, 1999.
Велесова книга – Київ. «Велес». 2004. –255 с.
Тамила Решетникова. Космическая миссия человека. – Киев. Издательско-полиграфический центр «Знание». 1994 – 30 с.
Б. М. Владимирский, Н. А. Темурьянц. Влияние солнечной активности на биосферу – ноосферу. – Москва. Издательство «МИЭНУ». 2000. 385 с.
Етимологiчний словник української мови. Том 3. – Київ. «Наукова думка». 1989 –с. 501.
Газета «SOS». –Санкт-Петербург. № 8 (11) 1999 – с. 18
Теодор Швенк. Чувствующий хаос. – Москва. «Новый центр». 2003. – 215 с.
В. В. Волков. Медицина бессмертия и 280 лет земной жизни. – Санкт-Перербург. «Сфинкс сПб Валери СПД». 2002 – 288 с.
Н. А. Агаджанян, А. Ю. Катков. Резервы нашего организма. – Москва. Знание. 1990. –240 с.
Гарафiна Маковiй. У свiтi рослин.– Чернiвцi. «Факел». 2003. –335 с.
Українка Л. Стародавня iсторiя схiдних народiв. – Київ. «Європейський телеграф». 1992. – 303 с.
Денисюк К. «Київськi глаголичнi листки». – Київ. «IПРЕЗ». 2003. – 96 с.