Фітотерапія в системі здорового способу життя

Зростання захворюваностi i одночасне пiдвищення небезпечних для здоров'я i життя людини ускладнень фармакотерапiї диктує необхiднiсть пошуку альтернативних методiв лiкування i оздоровлення людини.

Останнiми роками у захiдному свiтi вiдбувається поступове повернення з небуття «старих» i почасти забутих методiв традицiйного, насамперед, фiтотерапевтичного лiкування.

Переваги його в лiкуваннi хронiчних захворювань сучасної людини не викликають заперечень i зумовленi фiзiологiчною спорiдненiстю клiтин рослинного та тваринного органiзму. Рослинна їжа, до якої наш органiзм звичний, мiстить здебiльшого тi ж сполуки, що i лiкарськi рослини, рiзниця – в їх кiлькостi. Тому споживання природних лiкiв не викликає стресової ситуацiї в органiзмi: для розщеплення i утилiзацiї бiологiчно активних чинникiв, що поступають з настоями, вiдварами тощо, використовуються тi ж ферменти, що i для харчових продуктiв рослинного походження. Досить часто в лiкуваннi використовують i харчовi рослини.

За сучасними спостереженнями можна видiлити три основнi чинники, якi мають найбiльший позитивний вплив на здоров’я людини.

Правильне харчування, яке передбачає не менше 70% овочiв та фруктiв у рацiонi, з них половина – у свiжому виглядi. Застосування лише цього чинника дає змогу позбутися майже половини хронiчних хвороб.
Дозованi фiзичнi навантаження. Лiквiдувати гiподинамiю – значить пiдтримувати на належному рiвнi як трофiку найважливiших органiв, так i загальну детоксикацiю органiзму. На сьогоднi маємо достатньо пiдтверджень того, що замiна сидiння перед телевiзором на активнi прогулянки на свiжому повiтрi якнайкраще впливають на загальний стан здоров’я.
Боротьба з паразитарними iнвазiями. Ми впевнилися на особистому досвiдi, що рослиннi протипаразитарнi засоби i безпечнiшi, i на порядок ефективнiшi за патентованi синтетичнi препарати (кiлькiсть «пiддослiдних» хворих на сьогоднi вимiрю- ємо тисячами).
Рацiональне лiкування набутих хрнiчних (у т.ч. задавнених) хвороб за допомогою методiв традицiйної народної медицини, серед яких чiльне мiсце посiдає фiтотерапiя.

З розвитком практичного клiнiчного i амбулаторного застосування рослинних засобiв чiтко вимальовується роль i мiсце фiтотерапiї у загальнiй системi лiкування та профiлактики захворювань. У випадку гострої патологiї перевага, безумовно, за фармакотерапевтичними засобами. Лiкарськi рослини за деякими винятками можуть мати лише допомiжне значення. Але саме фiтозасоби вкупi з рацiональним харчуванням можуть бути основними чинниками, якi блокують саму можливiсть виникнення гострих захворювань.

Хронiчнi патологiї, початкова стадiя захворювання, перiод ремiсiї, профiлактика – у всiх цих випадках фiтозасоби поза конкуренцiєю. Їхня дiя розвивається у бiльшостi випадкiв поступово, повiльно, але дуже коректно у вiдношеннi до живої клiтини, до органiзму. А тривале вживання лiкарського засобу, якого потребує хронiчна патологiя, не викликає побiчних ефектiв, притаманних синтетичним аналогам.

Фармакотерапевтичнi препарати працюють переважно на надклiтинному рiвнi (центральна нервова система, медiатори тощо), рослиннi (за винятком сильнодiючих рослин ) – на клiтинному рiвнi, коригуючи функцiї ферментних систем, бiологiчнi реакцiї¹. Тому цi методи лiкування абсолютно сумiснi i можуть застосовуваись у випадку необхiдностi паралельно.

Фiтозасоби показали себе при використаннi в умовах клiнiки i амбулаторно напрочуд ефективними, насамперед, у педiатрiї. Лiкування захворювань органiв травлення, органiв дихання, серцево-судинної патологiї (у дитячому та пiдлiтковому вiцi переважають вегето-судиннi дистонiї рiзного типу)² при належному доборi лiкарських та харчових рослин досить швидко дозволяло отримати позитивнi зрушення i навiть повнiстю позбавити дитину того чи iншого захворювання.

У дорослих процес оздоровлення протiкає здебiльшого повiльнiше, особливо при наявностi сполучених патологiй, але також дозволяє отримувати результати, якi вважаються науковою медициною недосяжними.

Наприклад, рослиннi засоби у бiльшостi випадкiв допомагали позбавити хворих таких недуг:

виразкової хвороби шлунку i дванадцятипалої кишки – за умови обов’язкового протирецидивного лiкування, а також гастритiв та iнших патологiй, що передують або супроводжують зазначенi захворювання;
запальних процесiв жiночих репродуктивних органiв, iнодi – безплiддя;
хронiчних захворювань органiв дихання, у т.ч. в деяких випадках бронхiальної астми (переважно у дитячому вiцi);
алергiчних проявiв – за рахунок зниження порогу чутливостi до алергену – i навiть аутоiмунних захворювань;
нервозностi, безсоння, iстерiї, а також астенiчного стану;
синдрому хронiчної втомлюваностi, – синдрому ЧДХ (часто i довго хворiють, маючи на увазi гострi респiраторнi захворювання)³;
гормональних розладiв тощо.

При найтяжчих ураженнях серцево-судинної системи, в т.ч. пiсля iнфаркту мiокарду, вiдновити здоров’я без шунтування i стентування допомагає такий засiб:

по 50 г трави деревiю,
соснових бруньок,
подрiбнених плодiв шипшини,
трави звiробою,
30 г трави полину гiркого.

Залити окропом так, щоб сировина була покрита рiдиною (приблизно 2,2 л окропу), щiльно накрити кришкою, довести до кипiння, зменшити вогонь до мiнiмального i томити протягом 30 хв. Отриманий вiдвар закутати i залишити для настоювання на 6-8 годин. Ретельно вiджати сировину, залишок процiдити через тканину чи 4-6 шарiв марлi. Додати в неї:

по 200 мл бефунгiна (або настою чаги на холоднiй водi);
соку алое (листя алое витримати в хо- лодильнику 7–13 дiб);
коньяку хорошої якостi;
пiвлiтрову банку меду, найкраще травневого або квiткового.

Отриману сумiш тримати в холодi (зберiгається протягом 3 мiсяцiв i бiльше). Пiсля iнфаркту прийом починати з чайної ложки, 3–4 рази на день за 10-20 хв. до їжi. Через 2–3 днi збiльшити дозу до 1 дес. ложки, ще через 2-3 днi – до столової. Випити всю рiдину. Через 1–3 тижнi повторити лiкування, але вже короткими курсами – по 3–4 тижнi з перервами мiж ними 1- 2 тижнi. Надалi орiєнтуватись за станом здоров’я, бажано щорiчно повторювати курс лiкування для профiлактики ускладнень. При iнших патологiях розпочинати прийом зi столової ложки (iшемiчна хвороба серця, атеросклероз, стенокардiя, хронiчнi бронхо-легеневi патологiї тощо).

При будь-яких хронiчних захворюваннях, або гострих, якi часто повторюються, лiкування рацiонально розпочинати з очищення органiзму, насамперед, з очищення вiд паразитiв. Досить часто основнi проблеми зi здоров’ям вирiшувались за допомогою лише протипаразитарних заходiв, особливо це стосується педiатрiї. Інодi одночасно проводили i специфiчну терапiю за допомогою рослинних засобiв.

В дитячому вiцi нерiдко обмежувались одним курсом лiкування, у дорослих i особливо у людей похилого вiку проводили 2–3 (iнодi бiльше) 3–4-тижневих курси фiтотерапiї. У випадках загрози злоякiсного переродження клiтин (задавненi хронiчнi захворювання, особливо виразкова хворо- ба та хронiчна бронхопневмонiя) обов’язковi протирецидивнi курси лiкування, здебiльшого, три курси протягом першого року i по два – протягом наступних двох ро- кiв. Виразкова хвороба шлунку i дванад- цятипалої кишки при цьому потребує ще й обов’язкової психокорекцiї. Бiльше 20 рокiв працюючи з рослинни- ми лiками, можемо засвiдчити їх дуже ви- соку ефективнiсть та безпечнiсть – за умови грамотного використання. Пiдтвер- дженням тому служать вигуки клiнiцистiв (зокрема, стацiонарних лiкувальних за- кладiв), якi ми чули неодноразово: «Не мо- же бути!».

Лiтература

А.А. Крылов, В.А. Марченко, Н.П. Максютина, Ф.И. Мамчур. Фитотерапия в комплексном лечения заболеваний внутренних органов. – К.: Здоров’я. – 1991. – 240 с.
Патент на винахiд 95104740, бюл. № 6 вiд 25.12.97 Збiр лiкарських рослин для лiкування вегетосудинної дистонiї у дiтей. Антипкiн Ю.Г., Колос В.І., Іванов К.О., Гриценко О.М., Кобзар А.Я.
Патент на винахiд 95104559, бюл. №2 вiд 25.04.97. Збiр лiкарський для реабiлiтацiї дiтей, якi часто хворiють на респiраторнi захво рювання. Антипкiн Ю.Г., Васюк О.М., Арабська Л.П., Іванов К.О., Гриценко О.М., Кобзар А.Я.