Раціональне використання харчових культур з високою цитостатичною активністю

Радiацiйний iмунодефiцит пiсля аварiї на ЧАЕС в Українi спричинює онкопереродження та скорочення тривалостi життя людини. У зв’язку з цим актуальним стає пошук засобiв профiлактики та ранньої терапiї постчорнобильського синдрому [1].

Перспективними засобами подолання цих проблем є використання харчових культур з цитостатичною (захистом клiтин) активнiстю, якi модифiкують радiобiологiчнi ефекти. Але їх рацiональне використання можна коректувати пiсля проведення персонiфiкацiї впливу лектинiв цих рослин на носiїв рiзних груп кровi.

Метою цього дослiдження було вивчення цитостатичної активностi деяких харчових рослин, що визначенi в науковiй протираковiй терапiї як рослини – онкопротектори, а також персонiфiкацiя дослiджуваних рослин вiдносно чотирьох груп кровi людини.

Методи

Методом Іванова В. Б. [2] дослiджувалася цитостатична активнiсть вiдварiв з сировини таких харчових рослин картопля (Solanum tuberosum L), капуста (Brassica сарitata Lizg L), буряк звичайний (Beta vulgaris L.), морква посiвна, (Daucus sativus (Hoffm.), (Roehl.,(Топiнамбур) Helianthus tuberosus L).
Гемаглютинуюча (гем – гр.. «кров», аглютинацiя – лат. «склеювання») активнiсть лектинiв дослiджуваних рослин визначались по вiдношенню до еритроцитiв чотирьох груп кровi людини за методом Луцика А. Д [3].

Видатний ботанiк М.І. Вавiлов назвав топiнамбур (Helianthus tuberosum)провiдною культурою в забезпеченнi життєдiяльностi людини. Виявилось, що вона сприяє пiдвищенню iмунологiчного статусу i зменшенню рiвня хронiчних захворювань, пов’язаних з порушенням обмiнних процесiв (цукровий дiабет, атеросклероз, ожирiння тощо). Позитивна дiя топiнамбуру (Helianthus tuberosum) на органiзм людини зумовлена неперевершеними особливостями його хiмiчного складу. Топiнамбур є одним з найбагатших джерел природного полiсахариду—iнулiну та комплексу фруктанiв, що засвоюються органiзмом без участi iнсулiну. Крiм того, бульби топiнамбуру мiстять майже всi незамiннi амiнокислоти, пектиновi речовини, сполуки з антиоксидантною активнiстю, цiннi макро- та мiкроелементи – до того ж – у рiдкiсному, необхiдному для здоров’я, сполученнi (кремнiй, залiзо, цинк), вiтамiни.

Як свiдчать представленi результати дослiдження, лектини топiнамбуру викликають незначну аглютинацiю (склеювання) еритроцитiв всiх чотирьох груп кровi людини, i ця рослина може бути рекомендована для вживання як унiверсальне джерело бiологiчно активних речовин. Лектини з сировини капусти бiлоголовкової та буряка звичайного не викликають аглютинацiю з мембранами еритроцитiв кровi, або дають слабкий ефект склеювання. Висока токсичнiсть для всiх чотирьох груп кровi людини виявилася у лектинiв видiлених з бульб картоплi.

Аналiз систем харчування в стародавнiх вiдичних i сучасних медичних школах (аюрведичнiй, тибетськiй, китайськiй, антропософськiй) свiдчить про прагнення вилучення бульб картоплi (Solanum tuberosum) з рацiону харчування сучасної людини. Педiатри В. Гебель i М. Геклер доводять, що вживання картоплi призводить до ослаблення роботи мозку i до передчасної втрати зору. Дiєтолог Норман Уокер вважає варену картоплю непридатною для харчування їжею в зв’язку з токсичною дiєю на органiзм людини. Наявнiсть в картоплi глюкоалкалоїду соланiну негативно впливає на ферментну активнiсть печiнки. Таким чином, данi експерименту свiдчать, що з метою онкопрофiлактики найбiльш рацiональним є використання дослiджуваних культур у такiй послiдовностi: капуста бiлоголовкова, топiнамбур, буряк звичайний, морква посiвна.

Лiтература

Чернобыльская катастрофа / Под ред. Барьяхтар В. Г. – К: Наукова думка, 1995. – 558 с.
Иванов В. Б., Бистрова Е. И., Дубровский И. Г. Проростки огурца как тест-объект для обнаружения эффективных цитостатиков//Физиология растений, 1989. – Т. 33, №1. - С. 195-199.
Луцик А.Д., Панасюк Е.Н., Луцик М.Д. Лектин – Львов: Высшая школа. Издательство при Львовском университете, 1981. –156 с.
Мегалiнська Г.П., Волинська С.С., Афанасьєва І.Ф., Шевченко В.Г. Гематодiагностичнi властивостi лектинiв деяких лiкарських рослин // Вiсник. Збiрник наукових статей викладачiв, докторантiв, аспiрантiв НПУ iменi Драгоманова. – К.: НПУ, 2002. – С. 25-27.