Українці пірнали в ополонку. Це підтверджують Олександр Потебня, Павло Чубинський, Оскар Кольберг, священик Михайло Зубрицький, Антін Онищук, "Ілюстрований калєндар канадийського русина на рік 1916", Назар Димнич, Докія Гуменна, митрополит Іларіон, Степан Килимник, Георгій Кожолянко, Василь Скуратівський і ще багато авторів.
Територіяльно це Канівщина, Жашківщина, Кременеччина, Рівненщина, а також Буковина, Бойківщина, Гуцульщина, Перемишльщина, Тернопільщина. Жоден український етнограф не написав, що українці не пірнають, бо це російський звичай. Жоден російський етнограф не написав, що це в них у Росії пірнають, а українці - ні. Пірнання в ополонку є також у болгар, чехів, хорватів і сербів, яких уже точно не росіяни просвітили.
На жаль, наші форумно-фейсбучні батюшки, що сидять у соцмережах, замість робити добрі справи, баламутять людей, не читаючи наукових книг.
У наших попів ще, правда, є можливість викрутитися.
Треба проголосити російськими пропагандистами Олександра Потебню, два брати якого загинули в боях із росіянами, Павла Чубинського, що побував на засланні, поляка Оскара Кольберга, репресованого Антона Онищука, репресованого Назара Димнича емігрантів Докію Гуменну, митрополита Іларіона Огієнка, Степана Килимника дисидента Василя Скуратівського.
А заодно записати в росіяни, наприклад, мешканців Буковини, Волині чи Бойківщини. Ну, й чехів із хорватами. А чо, піпл схаваєт.
Я розумію, що тепер, коли населення менше читає, не передплачує цікавих журналів, коли померли Сергій Плачинда, Василь Скуратівський і інші, можна молоти про народні звичаї все, що заманеться.
І чхати на книги. Наші батюшки ж не лохи, щоб читати.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira