Наші славні Предки перед охрещенням вміли складати календарі, за якими точно визначали дати Великодня, Купайла, Різдва та інших свят, що відповідали астрономічному стану космосу.

Нині більшість народів світу користується од ним календарем як для цивільного, так і для релігійного життя. У нас же, в Україні, таких календарів два: григоріанський — для цивільного, юліанський — для церковного вжитку.

От і виявляється, що любителі посвяткувати можуть двічі відзначати Пасху чи Різдво — з католиками і з православними. Дехто запитує: чи зміниться щось від того, що день народження Ісуса Христоса відзначимо 7 січня, а не 25 грудня?... Гадаю, що нічого не зміниться. бо Космос не залежить від народження тієї чи іншої особи чи істоти, швидше — навпаки всі ми залежимо від космічної Постаті Бога. Отже. наші Предки вважали календар священною Божественною справою, їхні свята цілком відповідали фазам небесних світил. Особливо важливо було точно встановити дату, коли святкувався Великдень, адже від нього починали рахувати чимало інших дат: Радуницю, Рахманський Великдень. Клечальну Неділю тощо. Так само важливо було знати, коли настає Різдво Божича, адже від нього мали відраховувати 12 священних днів І ночей, щоб встановити ту ніч, коли Богиня Дана освячує воду.

Щоб зрозуміти, наскільки християнство спотворило наш прадавнім календар, звернемось до історії календаря. Ортодоксальне християнство, яке називає себе «православ'ям», нині послуговується юліанським календарем, який впровадив Юлій Цезар (звідси назва) в 46 р. до н. е. Годі Великоднє свято, що мало збігатися з весяним рівноденням, випадало на 21 березня Юліанський рік складається з 365 днів і 6 годин. Це перевищує астрономічний рік на 11 хвилин і 14 секунд. Через цю розбіжність весняне рівнодення за кожні 128 років переміщується на один день.

У 325 р. на Нікейському соборі було прийнято юліанський календар для християнської церкви. На той час ця розбіжність уже становила майже 3 доби (в порівнянні з 46 р до н. е.), хоча отці церкви, які не відзначалися мудрістю волхвів, не звернули на це жодної уваги. У 1582 ропі астрономи повідомили папі Григорію XIII, що від часу Нікейського собору ця похибка становила вже 10 днів; вони переконали папу зробити реформу календаря, щоб не було відставання. Таким чином, календар, названий ім'ям папи Григорія, поступово впровадила західні країни, де було поширене католицтво. Ортодоксальні (православні) церковні ієрархи виявилися консервативнішими, а може через невігластво вперто трималися «старого» юліанського стилю, який нині вже відстає віл григоріанського на 13 днів, а від астрономічного (язичницького) майже на 16 днів. Нині ж, вірогідно, юдаїзованим попам просто вигідно вживати поруйнований календар, щоб християнізовані українці не досягали мети своїми молитвами. Адже, молитва прочитана із запізненням, коли вже «закрилася небесна брама» — малоефективна, тим більше, звернена не до космічного Бога, а до людини, яка вже давно відійшла до гурту своїх предків-юдеїв.

Язичницький календар «Коло Свароже» нині є найточнішим астрономічним календарем, який виявилося можливим реконструювати за наними сьогодні науковими (астрономічними, етнографічними, фольклорними) джерелами. Ним користуються громади Рідної Віри в Україні та рідновіри за кордоном. «Коло Свароже 1995 — 96 р.» надруковане в книзі Галини Лозко «Українське Народознавство» (К, 1995) та в книзі «Берегиня України» (К , Мистецтво, 1995).

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №2, 1995

Схожі статті

Медіа