У місті Хмільнику Вінницької області стоїть незвичайний палац. Архітектор якого сміливо поєднав кілька різних стилів, створивши один з найоригінальніших замків, що розташовані в Україні. Стоїть його творіння на горі, над мальовничими берегами річки Буг. А належав палац загадковому графу Ксідо, якому, за іронією долі, ніколи так і не довелось жити у своєму володінні.
Хто такий граф Ксідо?
Констянтин Іванович Ксідо був ад’ютантом генерала А. Стеселя. Грек за походженням, він іммігрував до Росії під час військової служби.
На вигляд — красень, стрункий і чорнявий. Любив світське життя: танці, бали, посиденьки. Мало того, що подобався жінкам, кажуть, він був справжнім альфонсом.
Та одружився наш герой на немолодій глухонімій і невродливій панні. Яка, проте, була дуже багатою. А він – бідним. Та зате вірним чоловіком до кінця. Отже, про все по порядку.
Як же молодий російський поручик потрапив в українське місто?
Граф Ксідо належав до батальйону, який придушував повстання під проводом Устима Кармелюка. Після протистоянь батальйон так і залишився у Хмільнику.
Найбагатшим поміщиком Хмільника тоді був граф Левашов. Мав граф доньку Катерину. Місцеві краєзнавці характеризували її як глухоніму та «страшно негарну». Зате приданого у дівчини було чимало — крім самого Хмільника, 28 навколишніх сіл; родовий маєток «Осиковий гай»; цукровий завод у Подільській губернії та досить грошових активів.
Тож оглянувся наш дворянин-красень, та й зробив Левашовій пропозицію руки і серця. У щирість почуттів літньої жінки і темпераментного молодого грека ніхто не вірив. Але так само ніхто не може сказати, що вони були поганою парою і що їх шлюб був невдалим. Адже Ксідо щедро відплатив дружині вірною любов’ю і турботою. Та дітей у подружжя не було.
Протягом 1904-1905 років Ксідо брав участь у російсько-китайській війні. Був нагороджений Золотою зброєю із написом «за хоробрість».
Приблизно через десять років молодий ад’ютанат одружився. Та оскільки був людиною воєнною, незадовго пішов на війну. То була Перша світова. Відтоді Ксідо лише раз навідувався на вінницькі землі. Та й то ненадовго.
Мало хто знає, що Констянтин Іванович був ще й книговидавцем. Він видавав літературу з географії. Крім того, був співвласником відомого журналу «Русская Старина».
Як будувалось родинне гніздо подружжя
Отож, отримавши досить грошей після одруження, Констянтин Іванович взявся за будівництво. Комплекс був задуманий як така собі родинна резиденція Ксідо. Центральною спорудою грандіозного ансамблю мала бути старовинна вежа. Цікаво, що ця 8-гранна вежа (яку і сьогодні можна побачити) збереглась із XVI століття. А в часи турецької влади служила мінаретом мечеті.
Зразком майбутньої будівлі служив литовський оборонний замок XVI століття. Неоготичний проект належав архітектору І. А. Фоміну.
Майстер зважився на сміливий експеримент, поєднавши в садибному будинку два, здавалося б, несумісних стилі. Парадний фасад був задуманий як типовий панський будинок у білих тонах з витонченою, але невигадливою колонадою. А ось садовий, в даному випадку «річковий» фасад, немов грубо вирубаний з темно-сірого граніту (насправді стилізація) в масивному аскетичному стилі, явно навіяному древньоримськими мотивами. Вежу Фомін намірився облицювати таким самим каменем.
Та повністю зреалізувати проект так і не вдалось. У 1915 році будівництво зупинили. На тутешні землі прийшла війна.
Палац Ксідо у ХХІ столітті
Відтоді чого тільки не знаходилося в будівлі палацу: електротехнічна школа, склади, млин і навіть управління НКВС. А останніх 50 років палац графа Ксідо використовувався як міський готель.
Палац графа Ксідо збудували на високому пагорбі, який ще у 14 столітті селяни насипали вручну. Згодом й ту гору назвали Замковою.
Річка і «венеціанський» кам’яний міст через Південний Буг, який входить у замковий комплекс, чудово доповнюють картину старого палацу.
Палац Ксідо одночасно нагадує фортецю і розкішний панський маєток.
Споруда — яскравий приклад архітектури неокласицизму в Україні. Будівля має досить нестандартний стиль. Передній фасад, виконаний у стилі ренесансу з масивною колонадою, різко контрастує з іншими спорудами. Коли бачите замок вперше, важко сприйняти факт, що це одна суцільна архітектурна споруда. Настільки складна і різнопланова композиція.
Велично і вражаюче виглядає стара кам’яна важа. Сьогодні тут розмістили краєзнавчий музей. Правда, як кажуть туристи, відчиненим він буває не завжди.
Загалом замок Ксідо пустує, та й стан його не найкращий. Потрібен ремонт і реставрація. А коштів на історичну архітектуру у нас, як завжди, бракує.
Палац графа Ксідо — одна з найоригінальніших пам’яток палацової архітектури в Україні.