Про червень від Євгена Товстухи

Замовляння літа

Літо наше, літечко. Ніченьки короткі, а дні довгі-предовгі. Мало спимо, багато працюємо. Багато й матимемо. Літечко наше!.. Ти наші турботи і клопоти, наші недоспані ночі. Наша праця, праця, праця і наш добробут. Наші болі і жалі, наше щастя та радість, наш ріг достатку для родини, добрих людей, скривджених та знедолених. Літечко красне! Пошли ж нам погодоньки ясної. І дощиків рясних на збіжжя, і на садовину та городину, і на цілюще зілля, і на купелі у річках та озерах, і на холодну водицю в старицях та криницях. І на поля та лани, і на карасі та лини. І на чарівну вроду, щонайкращу погоду.

Літечко красне! Ти наша доля турботлива та працьовита. Замовляємо тебе. Не неси нам смертоносних суховіїв, градобоїв та смерчів. Вітрюганів та руйнівних злив нестримних. Хай твої дні та тижні, місяці червень, липень та серпень – три місяці у триєдності з теплом, водою та святою землею – поєднують у собі злагоду, гармонію та добро. Для людей і всього живого. Для кожної травинки і комахи, кожного струмочка і кожної деревинки.

Літечку, літечку! Вроди нам повні льохи садовини та городини, стоги сіна в обори, тонни збіжжя в комори. Дай нам його зберегти та в доброму здоров’ї спожити. Для себе і добрих людей, для живності свійської та дикої. Для природи і її неповторної краси.

Лелеки-лелеченьки! Клекотіть над хатами, кружляйте у безхмарній блакиті. Посилайте добрі голоси вічності. Хай благословляють вони нашу працю щоденну, наш прадавній рід і родовід, нашу святу землю.

Лелеченьки-пелазги! Ви наша прадавня і загадкова історія, легенди, вірування, щастя. Ви наш прапор літа. Наше світле небо, наповнене дивними барвами, неповторними чарами, магічною силою сонця, добра, щастя, гармонії, вічності. Лелеченько-лелеко, чи ще до осені далеко?
Літечко красне. Тебе ми замовляємо і в червні, і в липні, і в серпні. Ми благаємо сонце, небо, воду і землю, усе живе на землі до суголосності та вічної гармонії. Без катаклізмів, румовищ, зла, землетрусів та пожеж. Слава тобі, літечко красне! Слава твоїм барвам, твоєму урожаєві, твоїй красі і нашому добробуту! Слава твоїм місячним та зоряним ночам, твоїм легендам, твоєму коханню, твоїм радощам і твоїм велетенським клопотам!..

Поліфонічні чари купальського дивосвіту

Свято Купайла!.. Воно відзначалося в ніч з 23 на 24 червня (7 липня н.ст.) день літнього сонцевороту, сонцестояння і вбирає до своєї загадкової тканини величезні духовні поклади народу, напрацьовані тисячоліттями. Характеризуючи назване свято, фольклористи виділяють у ньому переважно етнографічні дійства: співи, ігрища, плетіння вінків, запалювання вогню, спалювання опудала Мари, освячення вогнем тощо.

Ми поставили собі за мету розглянути це свято як наріжний камінь давніх елементів звичаєвого права, міфокосмогонії та елементів здорового способу життя, пильнування здоров'я, пошанування екоетноспадкових традицій.

Хто ж такий Купайло і завіщо йому такі всенародні почесті? Купайло – давньоукраїнський бог добробуту, лікарських рослин (правдивіше – буйноцвіття зела, родючості, врожайного літа). Що ж відбувається з природою напередодні свята Купайла? Цього дня та наступного тижня природа стає особливою, зачарованою. Вона розправляє по-справжньому казкові рамена. Земля, Вода, Небо заховують у своїх незчисленних надрах незбагненні загадковості. Цього дня наші далекі пращури пошановували не лише свято Купайла, а й урочисте весілля бога світла Ора та богині води Дани.

Отже, проступає на повну силу та велич "синергізм" тих незвичайних подій, які міфопоетична творчість народу пошано-вує та передає нащадкам і "вилучає" з них великі духовні та лікувальні скарби для тіла і душі.

Це свято молодості, краси, закоханих сердець, численних замовлянь як закоханих, так і явищ природи. Дівчата причаро-вують хлопців. Замовляють озера, річки, гаї, переліски, луки, щоб вони оберігали "милого чорнобривого", його здоров'я, силу та його вірність. Вони збирають розквітлу м'яту, підмаренник, деревій, парило, чебрець, материнку. Стелять на ті стежки, де ходить милий. Кидають до тих криниць, з яких він п'є воду. Розкидають на пасовиськах – де він пасе товар. Дівчата готують численні напої, кроплять ними хлопців, дають їм пити перед тим, як, узявшись за руки, перестрибуватимуть купальське багаття. Вважається великим щастям для закоханої пари, коли вона перестрибує високе багаття, і руки її не роз'єднались. Цієї неповторної миті закохані очищають святим вогнем помисли душі, вірність та велич устремлінь.

Дивна ніч доносить голосні співи. Легкий вітерець ледве шепоче у верховіттях затінених дерев. Усюди вогні, вогні, вогні. Вогні у гаю, на полі, пагорбах, узліссях, біля річок. А на воді пливуть вінки. З двома чи переважно з трьома свічками як уособлення триєдності світу: земля, вогонь, вода, – чи святої триєдності родини: мати, батько, діти.

Та мудрість народна не застигає і не зупиняється лише на солодких та вибагливо-поетичних любощах. Вона величними пластами проникає глибоко до серця та душі й опікує як душевну, так і тілесну виняткову бездоганність. Хоч у святі беруть участь не лише дівчата та хлопці, а й літні чоловіки та жінки, але основною дійовою особою Купайлівських свят на повен зріст випростовуються дівчата. Дівчина – це майбутня мати, господарка і господиня. А материнство – свята і священна таємниця. Народження дитини – народження новї Зірки, нового Сонечка на високому, безхмарному, повному таємниць небі. Така спадкоємна філософія наших далеких пращурів.

Отже, цього дня дівчата ставали особливо уважними до свого тіла. Власне, вони на нього задивлялися, як на щось вельми особливе, як на витвір світу та Всесвіту, і готували себе для Всесвіту. І переконані ставали, що людина, її духовна велич, праця ратая-хлібороба, її щирі і душевні замовляння впливають позитивним чином на той загадковий і повний таємниць Всесвіт, у якого з опікування Білобога панує добро, а Чорнобога – зло, яке уособлює ще й "богиня" чи страшна потвора Мара, яка несе темінь, неміч, недуги та смерть. Збереглося з тих далеких тисячоліть і лиховісне побажання: "Щоб тебе на нарах (марах) понесло!".

Багато створив наш народ легенд про купайлівські купелі дівчат і купайлівську росу Та коли проаналізуємо їхнє значення, то неодмінню доходимо висновку: купелі дівчат мають лікувальне, оздоровчо-профілактичне та магічне значення, як і купайлівська роса.

Настає неповторна хвилина. Особливо вразливі дівчата, з надто розвиненим душевним почуттям самонавіювання, чують голос вічності. Вони усамітнюються, роздягаються, пильнують, щоб їхнє раптове зникнення не помітили хлопці. Хоч і з іншого боку – це солодка нагода хлопцям любувати закоханий зір досконалими співучими рельєфами та гнучкими лініями сфер своїх сучасних чи майбутніх наречених. Отже, хлопці ховаються і слідкують, як дівчата роздягаються, замовляють воду, небо, срібний місяць, рослини, дівочу цноту. Викупавшись та пересвідчившись, що навколо тиша, дівчата починають здійснювати найчарівнішу та найвідповідальнішу "процедуру" Купайлівської ночі. Збираються кількома групами. В кожній групі по дев'ять дівчат. Одна з них, найвродливіша та найвитонченіша тілом, дістає відвар лікарських рослин та лебедину пір'їну і на голому тілі проводить дев'ять магічних ліній своїй подрузі. Ось ці лінії: 1. Щоки. 2. Губи. 3. Шия. 4. Ареоли. 5. Соски. 6. Пуп. 7. Лобок. 8. Стегна. 9. Коліна.
За прадавніми народними віруваннями це ті місця чи зони, куди може доторкнутися злий дух, нечиста сила, відьомське око, Мара. Вони здатні зашкодити святому зачаттю і завдати непоправної шкоди здоров'ю, вроді та інтелекту майбутньої дитини.

Дев'ять магічних ліній тому, що дев'ять місяців перебуває дитина у материнському лоні, поки не з'явиться на білий світ.
Наводимо рецепт лікарських рослин, відваром яких дівчата проводять дев'ять магічних ліній.

1. Листки та квітки гравілату міського 200 г
Листки та квітки м'яти польової 100 г
Квітки гадючника шестипелюсткового 100 г
Трава підмаренника справжнього 100 г
Листки кропиви дводомної 100 г
Корені з кореневищами оману високого 100 г
Трава собачої кропиви серцевої 100 г
Шишки хмелю звичайного 100 г
Плоди шипшини коричної 100 г.

Суміш подрібнюють, розмішують. Для використання беруть 2 столові ложки, заливають склянкою води (200 мл), кип'ятять на малому вогні 5 хв., настоюють 4 години. Наливають відвар до ритуальної чаші і лебединим пером (лебідь – уособлення Білобога у міфопоетичній творчості праукраїнців, який несе світло, добро, щастя) проводять дев'ять магічних ліній.

Цей же відвар п'ють дівчата, у яких порушений менструальний цикл чи не розбрунюються або ледве помітні ознаки жіночої статі. Сучасною мовою – елементи інфантильності чи естрогенної недостатності. Починають вживати по 50 мл 3 рази на добу за 30 хв. до їди. П'ють обов'язково в Купайлівську ніч тому, що цю таємничу та магічну дію благословляє Купайло – бог лікарських рослин. Білобог, в особі білого Лебедя, богиня води Дана та бог світла Ор, які одружуються у Купайлівську ніч і благословляють солодкі любощі, кохання, зачаття. Лікуються дівчата довго: від цього купайлівського дня до названого свята майбутнього року.

Ми ще не зазначали, що купання дівчат в озерах, ставках, річках, старицях найбажаніше там, де плавають білі лебеді, навесні, влітку чи восени. Де вони тимчасово живуть та виводять пташенят або перепочивають, поспішаючи до вирію чи залишаючи його навесні. Кожна дівчина, чи група дівчат, прагнули купатися у тому місці, де плавали чи гніздилися білі лебеді.

Перелічені лікарські рослини, з точки зору сучасного ліка-ря, сприяють лікуванню запальних захворювань жіночої статевої сфери, стимулюють гормональні процеси, нормалізують діяльність центральної нервової системи та загальний обмін речовин. А ми досить успішно використовуємо цей комплекс для лікування жіночої безплідності, естрогенної недостатності та значного порушення оваріально-менструального циклу.

Та годиться ще навести з десяток рецептів, які успішно застосовуються для згаданої мети. Як правило, вибирають чотири рослини (дія на чотири боки – сторони світу) проти темних сил.

2. Листки шавлії лікарської 15 г
Квіткові кошики нагідок лікарських 25 г
Трава підмаренника справжнього 30 г
Трава медунки лікарської 40 г
Настій.

3. Супліддя хмелю звичайного 20 г
Листки кропиви дводонної 40 г
Трава вересу звичайного 50 г
Листки первоцвіту весняного 10 г
Настій.

4. Листки шавлії лікарської 15 г
Супліддя хмелю звичайного 10 г
Трава бобівника трилистого 25 г
Листки та квітки глоду колючого 30 
Настій.

5. Листки кропиви дводомної 30 г
Квіткові кошики нагідок лікарських 40 г
Листки підбілу звичайного 35 г
Квітки ромашки лікарської 25 г
Настій.

6. Корені з кореневищами оману високого 25 г
Кореневища пирію повзучого 40 г
Плоди шипшини коричної 50 г
Плоди глоду колючого 30 г
Відвар.

7. Корені з кореневищами оману високого 20 г
Корені кропиви дводомної 30 г
Корені медунки лікарської 40 г
Корені цикорію дикого 35 г
Відвар.

8. Корені з кореневищами оману високого 25 г
Корені з кореневищами синюхи блакитної 15 г
Корені кульбаби лікарської 15 г
Корені ехінацеї пурпурової 25 г
Відвар.

9. Корені з кореневищами оману високого 10 г
Квіткові кошики цмину піскового 30 г
Стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної 35 г
Квіткові кошики нагідок лікарських 25 г
Відвар.

10. Бруньки тополі чорної 30 г
Листки шавлії лікарської 15 г
Супліддя хмелю звичайного 10 г
Листки первоцвіту весняного 20 г
Відвар.

11. Бруньки осики 40 г
Корені з кореневищами оману високого 15 г
Листки кропиви дводомної 25 г
Плоди горобини звичайної 40 г
Відвар.

12. Бруньки тополі чорної 35 г
Корені з кореневищами оману високого 15 г
Листки шавлії лікарської 10 г
Листки кропиви дводомної 40 г
Відвар.

При застосуванні перелічених фітотерапевтичних засобів дотримуються таких правил: за три дні до початку менструацій (якщо вони стали наявними та не порушений їхній цикл), під час перебігу та три дні після припинення останніх лікарські рослини не вживають. Через 1,5-2 місяці роблять перерви у лікуванні на 5-7 днів.

За народними віруваннями інша група дівчат зі шкірними недугами (нейродерміти, екземи, юнацькі вугри, псоріаз тощо) збирається уже не вночі, а на світанку. Вони роздягаються і купаються в росі. Для цього вибирають куртини зі свербіжницею, підмаренником, самосилом гайовим, веронікою лікарською, чебрецем, материнкою, звіробоєм, м'ятою польовою. За недужими вже ніхто не підглядає, їх навіть бояться. Дівчата проводять замовляння, кланяються ранковому Сонцю і благають небо, щоб їхня шкіра стала чистою, як умите Сонце, як кришталева сльоза купайлівської роси. Хворі на шкірні недуги дівчата качаються в росі не лише напередодні свята, а й ще 10-15 ранків після купайлівських вечорів, доки значно не поліпшиться стан їхнього здоров'я. Обов'язково замовляють тіло.

Замовляння тіла

Тілечко моє, тіло. Стужавілі перса, яких жадає майбутнє немовля. Лінії живота, привабливі стегна. Чому на вас так густо погніздилися струпи та вавки? Де ви взялися? З якого лихого боку вас наслали люті вітри-вітровії? Я не ходжу з гордо вис-трунченою поставою. Мій погляд втомлений, обличчя змарніле. Я боюся свого тіла. Я не купаюся з моїми ровесницями. Я боюся хлопців, щоб вони не помітили на оголених персах вавок та струпів. Я стою під місяцем і благаю: місяченьку срібнолиций! Забери мої недуги, кинь їх до урвищ, ярів та темного бездонного провалля. Щоб вони ніколи не повернулися ні до якої живої душі і тіла.

Сонце, Сонечку! Ти лагідне, щире, тепле, уважне, благодатне. Ти даруєш життя всьому живому. Подай же й мені щедре лікувальне проміння. Я роздяглася. Ходжу босою по цілющій купайлівській росі. Я качаюся у свербіжниці, підмареннику, м'яті польовій, вероніці лікарській. Я зробила кропила зі стебел череди трироздільної та листків глоду колючого. Я кроплю своє тіло і своїх недужих ровесниць цілющою водою зі ставка. Отого, де повний місяченько послався золотою хвилястою стежиною. Де літала Мати-Птиця і загубила дюжину золотих пушинок, які звичайну воду перетворили в цілющу рідину Небес.

О, сонячний птаху! Я знаю твої золотаві рослини: квітки, корені, плоди, стебла. Я готую з них чари для вживання всередину.