Традиційно в українській мові співіснують два близьких поняття – “любов” і “кохання”. Над ними, як і над багатьма абстрактними речами точаться дискусії і суперечки. Тут, очевидно, головну роль

Заповіді свідомого українця про Рідну мову:

1. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації. Хто не береже

То тільки здається, що підібрати правильний прикметник, який би позначав саме ту ознаку предмета чи явища, на яку ми хочемо вказати, легко.

Все більше українців свідомо обирає українську мову. За останнім переписом, який відбувся, правда, ще у 2001 році, українську мову вважають рідною 32,6 млн. респондентів (67,5 % населення

Куліші́вка — український фонетичний правопис, запроваджений Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років.

Є й досі люди, які вживають «на». І є люди, які вишукують усілякі приводи, аби звинуватити окремих: мовляв, із цим не визначаться ніяк. Визначились! Якраз «праві» визначились, однак не

Мова – це духовний скарб нації. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та випробувань передавали нам предки цей скарб.

В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим для нас є походження і значення слова «спасибі». Два слов’янських слова

Шамкий – Швидкий, меткий.

Дак – Але

Набли́шкатися – набратися,

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року).