щоденні молитви

Мене мати породила,
Місяцем обгородила,
Зіроньками обтикала,
Сонечком підперезала,
І між добрі люди послала.
(Народна)

Велесе-Отче!
Огороди нас від злодія
Крутою горою,
Бистрою рікою,

Не сам я іду – Дажбог веде,
Мати Лада слідом іде,
А я за ними з Богами своїми!

Надовго від`їжджаючи з дому, зв`язати на поясі два вузлики, промовивши:

Будь наша хоромина
Богами вістима, від лиха хранима,

Темна нічка Нічниць породила –
Малому дитяті муки наробила;

Се бо, русичі, маємо
промисел Сварожий про нас.
І так творімо труд наш
для прожиття.
(ВК, 28)

Це бо славимо Богів,
ніколи не просячи,
бо славимося силою їх.

Спати лягаю я,
Дажбожий онук (ім`я):

Зоря красна іде до нас, як жона благая,
і молока дає нам у силу нашу
і кріпость двожилу.

Вночі Велес іде по Сварзі,
по молоці небесному,
Іде до своїх хоромів,
а на зорі сідає до воріт.

Додому йдемо натрудившись,
там вогонь сотворимо і їмо покорм наш.
Речемо: яка то є ласка Божеська до нас.
І відійдемо ко сну.

Молімось Богам,
щоб мали ми чисті душі
і тіла наші,

Молимо Велеса, Отця нашого,
хай потягне в небі Коня Сварожого,
і хай прийде до нас сурі вішати,
золоті Кола вертячи!

Боже наш праведний, сам Білий Світ!
Твій наділ самим Сонцем красним відміряний,
А ясним днем від ночі темної відділений!

Вранішня

Поки Сонце сяє,
співаємо хвалу Богам
і вогнищу Перуню,
що є званий «потятич на ворогів».
І проголошуєм Велику Славу
Отцям нашим і

Отче наш!
Як ранкову Славу
Тобі мовити маємо,
то так і речемо:

Се мовив отцю Ору Сварог наш:
“Як мої творіння створив вас од перст своїх
і хай буде сказано, що ви – сини Творця.
І будьте як діти мої, і Дажбог буде Отець ваш.

Отож Молимось Богам,
щоб мали ми чисті душі і тіла наші,
і щоб мали ми Життя з Праотцями нашими,
в Богах зливаючись в єдину Правду.

ВІРУЮ: