Белладона (матріган, недрагуля, надраґуля). Гуцули копаючи белладонну («матріган»), кидали навколо неї гроші, імітували танець. Вірили — все, що робить той, хто копає цю рослину, буде робити і той, кому дадуть напитися відвару з неї.
Бойки, викопавши корінь белладонни («недрагуля»), клали на це місце хліб і сіль — своєрідну жертву землі. За віруваннями, поширеними на Буковині, якщо рослину копають зі злим наміром, то при цьому люди сваряться, кричать, називають її «матриганом», а якщо з добрим, то, йдучи копати, несуть з собою частування — хліб, горілку, мед. Копаючи, пестять її, обнімають, звуть «царичкою».
Однією з рис народної фітотерапії було вживання з лікувальною метою отруйних рослин — дурману, беладони, купини лікарської, очитка їдкого (розхідника), багна болотяного, чемериці, рясту, чистотілу, блекоти, папороті, ранника шишкуватого та ін. Уже сам процес збирання їх оточений магічними діями. Знаючи про їхню отруйність, з такими рослинами поводилися обережно. Як правило, їх рекомендували для зовнішнього вживання (компреси, ванни, підкурювання).
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira