Лактаційний мастит
Народ знав, що названий мастит, як правило, трапляється в нечепур, жінок неохайних, кволих здоров'ям, виснажених, які не доглядають за своїм тілом, а в останні місяці і тижні вагітності – за персами, зокрема ареолами та сосками.
Тепер ми знаємо, що збудниками маститу є стафілококи, стрептококи, бактерії синьо-зеленого гною, протей тощо. Діагностувати мастит народ навчився давно: як правило, недуга започатковується аж надто гостро: породіллю морозить, температура підвищується до 38-39°С. Неймовірні болі у молочних залозах. Перса збільшені, набряклі, вимальовуються підшкірні вени внаслідок застою крові, на сосках болісні тріщини. Загальний стан породіллі – тяжкий. Ми намалювали картину, характерну для перебігу недуги, яку спостерігаємо і зараз досить часто. Але якщо оглянутися назад на 50-100 років чи на кілька століть, то ні у наших матерів, ні у бабусь та прабабусь, як правило, не реєструвались такі грізні ускладнення, які дуже часто закінчуються у наш час хірургічним втручанням чи навіть сепсисом. Мастити пригнічують лактацію, дитину переводять на штучне годування, що вельми негативно впливає на формування імунітету, травних ензимів, її зростання та розвиток.
Уже зазначалося про надто рідкісні прояви маститів у породіль минулого. А причина цього у пильнуванні звичаєвого права. Старші жінки, які народили 3-4 чи більше дітей, спадкоємно передавали свій особистий досвід догляду за тілом, персами і особливо сосками вагітної, а також дотримання загального режиму, харчування. Насамперед наші далекі і близькі пращури не носили бюстгалтерів. Одяг, зокрема сорочки, – полотняні, лляні, просторі давали повну можливість аерації персів чи, інакше кажучи, створювали оптимальні умови для повітряних ванн. Блуз улітку та навесні вагітні не носили. Отже, широкі розрізи давали можливість для ультрафіолетового опромінення обличчя, шиї, частини молочних залоз. В останні місяці вагітності і особливо тижні, старші жінки чи доброзичливі свекрухи наполегливо формували плоскі соски: проводили масаж, відтягували, протирали водними розчинами названих раніше відварів, настоїв чи композицій.
При наявності тріщин сосків їх також додатково обробляли названими способами до повного загоювання. В останні місяці, перед пологами, вагітна жінка повинна була 1-2 рази на день обмивати перса відварами перелічених рослин, а по народженні дитини – після кожного годування. Майже щоденно породілля (за народними традиціями) повинна міняти сорочку, користуватися чистими ковдрами, наволочками, рушниками. Пелюшки міняти за потребою.
На Чернігівщині (Козелець, Остер, Носівка, Лосинівка) вважається вельми доцільним лляні пелюшки після прання виварювати у корі дуба, листках скумпії, шавлії, бруньках тополі чорної.
Наводимо суміші рослин для виварювання пелюшок та білизни породіллі:
1. Бруньки тополі чорної 200 г
Кора дуба 100 г
Листки скумпії звичайної 100 г
Листки шавлії лікарської 100 г
Суміш подрібнюють, розмішують. На 3 л води беруть 200 г загальної суміші, кип'ятять 10 хв., настоюють 4 години. Проціджують і замочують випрані пелюшки на 1-2 години. Потім сушать і використовують для сповивання немовляти. Цим же розчином мати миє руки, обливає перса, протирає соски, полоще ротову порожнину
Це той природний світ, який діє на патогенну мікрофлору і, по суті, є поряд з кип'ятінням та спиртовими композиціями надійним асептичним засобом для запобігання виникненню численних гноячкових процесів як у немовляти, так і в породіллі.
Порушення функції молочних залоз.
Гіпогалактія
Гіпогалактія – недостатнє утворення молока внаслідок дисфункції молочних залоз. З основних причин такого стану медична наука називає токсикози вагітних, психогенні фактори, післяпологову недостатність гіпофізу – синдром Шихена загальні тяжкі екстрагенітальні захворювання.
Для попередження та лікування токсикозів вагітності фітоетнологія використовує такі суміші рослин:
2. Трава вересу звичайного 400 г
Трава м'яти перцевої 100 г
Трава медунки лікарської 100 г
Трава кропиви дводомної 100 г
Настій.
3. Трава споришу звичайного 400 г
Трава собачої кропиви серцевої 200 г
Листки первоцвіту весняного 100 г
Трава деревію звичайного 100 г
Настій.
4. Трава вересу звичайного 400 г
Листки бобівника трилистого 100 г
Трава вероніки лікарської 100 г
Трава м'яти польової 100 г
Настій.
5. Трава вересу звичайного 500 г
Корені медунки лікарської 100 г
Плоди шипшини коричної 100 г
Корені цикорію дикого 200 г
Відвар.
6. Трава споришу звичайного 500 г
Корені кульбаби лікарської 200 г
Корені з кореневищами синюхи блакитної 100 г
Плоди горобини звичайної 100 г
Відвар.
7. Трава вересу звичайного 300 г
Трава собачої кропиви серцевої 100 г
Корені цикорію дикого 100 г
Трава підмаренника справжнього 100 г
Відвар.
8. Трава вересу звичайного 200 г
Трава споришу звичайного 200 г
Трава ехінацеї пурпурової 100 г
Листки первоцвіту весняного 100 г
Настій.
9. Плоди актинідії коломікта 400 г
Корені ехінацеї пурпурової 200 г
Корені цикорію дикого 200 г
Корені з кореневищами гравілату міського 200 г
Відвар.
10. Плоди шипшини коричної 400 г
Корені цикорію дикого 200 г
Плоди глоду колючого 100 г
Корені ехінацеї пурпурової 100 г
Відвар.
Вживають відвари та настої в залежності від клінічних показань, але не менше ніж 1,5-2 місяці.
Для лікування гіпогалактії народ використовує замовляння, попередження токсикозу вагітності, загальні профілактичні заходи і засоби: підготовку сосків, догляд за персами і тілом вагітної та породіллі; достатнє перебування її на свіжому повітрі, різноманітне харчування, багате свіжою садовиною та городиною для забезпечення вітамінами та мікроелементами.
З молокогінних засобів спрямованої та ефективної дії належить назвати такі суміші:
11. Корені кульбаби лікарської 400 г
Плоди шипшини коричної 200 г
Плоди горобини звичайної 200 г
Плоди глоду колючого 200 г
Відвар.
12. Листки кропиви дводомної 400 г
Листки первоцвіту весняного 200 г
Листки подорожника великого 200 г
Трава деревію звичайного 200 г
Настій.
13. Корені кульбаби лікарської 500 г
Плоди шипшини коричної 500 г
Відвар.
14. Корені кульбаби лікарської 400 г
Плоди глоду колючого 400 г
Плоди горобини звичайної 200 г
Відвар.
15. Трава деревію звичайного 400 г
Насіння кропу запашного 400 г
Трава материнки звичайної 200 г
Настій.
Вживати при відсутності кровотеч.
16. Листки кропиви дводомної 500 г
Трава деревію звичайного 400 г
Трава буркуну лікарського 100 г
Настій.
Вживають відвари та настої по 50-100 мл 3 рази на день за 30 хв. до їди. Курс лікування – 2-4 тижні.
Вельми популярні в народі і відвари на молоці. Використовують у переважній більшості козяче молоко.
Нижче подаємо найпоширеніші молокогінні відвари:
17. Корені кульбаби лікарської 40 г
Насіння вівса посівного 40 г
Плоди актинідії коломікта 40 г
Трава медунки лікарської 30 г
Молоко козяче 1 л
18. Корені кульбаби лікарської 40 г
Плоди шипшини коричної 40 г
Насіння вівса посівного 30 г
Листки кропиви дводомної 30 г
Молоко козяче 1 л
19. Корені кульбаби лікарської 40 г
Плоди смородини чорної 40 г
Насіння кропу запашного 40 г
Трава материнки звичайної 30 г
Молоко козяче 1 л
20. Корені кульбаби лікарської 40 г
Плоди горобини звичайної 40 г
Трава деревію звичайного 30 г
Плоди глоду колючого 20 г
Молоко козяче 1 л.
Відвари і настої на воді чергують з відварами на молоці потижнево: перший тиждень вживають відвари на воді, другий – настої, третій – відвари на молоці. Приготованими відварами та настоями годиться користуватися не більше однієї доби.