Приємно – пити ранкову каву із найкрасивішої чашки в будинку.
Зовсім не складно – вітатися із сусідами.
Це не важко – побажати гарного дня касиру в магазині, де ви регулярно робите покупки.
Це не важко – сказати «Дякую!» водієві маршрутки або таксі, який довіз вас.
Це не важко – кивнути з вдячністю машині, що пропустила вас, навіть на пішохідному переході.
Це не важко – не смітити на вулиці.
Це не страшно – притримати двері, щоб вони не вдарили того, хто йде слідом за вами.
Це не страшно – сказати «Вибачте!», якщо ви зачепили когось випадково.
Це легко – зробити комплімент

Коли у сусідів було весілля, Марина була геть не своя. Віталія вона любила ще зі школи, але признатися нікому не могла. Хіба писала собі вірші у щоденнику. І тут – весілля. Через дві хати лунала музика, сміх. І вона ж запрошена. А як піти? І вона пішла. Привітала квітами наречену, побажала їм щастя і непомітно зникла.

Та музика довго не давала заснути Марині, бентежила серце і ятрила душу…

Вона була старшою від Віталія на два роки. Вони разом ходили до школи, разом гралися на вулиці, ходили одне до одного й додому. Зростали, як рідня. Знала, що він завжди поруч… Та

Вони зустрілися зовсім випадково… На вулиці біля сільського парку. Та погляди їх зустрілися і вони відчули оте особливе почуття, яким обдарувала людину сама Природа, коли вже не можна забути… Наталку той погляд пронизав ніби стріла. Вона стояла, як укопана, і дивилася на незнайомця. Її і так рум’яні щічки розчервонілися і дівчина опустила очі. «Де вона його бачила?» – промайнуло в голові.

Я вас люблю! Проходив семінар на тему: «КОДИ ТА БЛОКИ СВІДОМОСТІ. МЕХАНІЗМ ЗНЕЦІНЕННЯ. КРОКИ ДО ВІДЧУТТЯ ДОБРОБУТУ».

Щиро дякую керівнику проекту, Вчителю школи «Здоров'я і довголіття» Віктору Валентиновичу Бабію за Знання і Мудрість.

На семінарі ми підбирали ключі до коду свідомості; навчалися, як позбутися образ та інших негативних почуттів; включали фінансові потоки; намагалися віднайти джерело проблем, які ведуть до руйнівних програм, життєвих криз і хвороб; на прикладах бачили, що лікуватися можна без медикаментів, а за допомогою усвідомлення джерела проблеми.

У черговий раз зрозуміли, що діти хворіють від конфліктів між батьками; що не налагодивши свої стосунки із чоловіком (дружиною), ми не

Кожна людина рано чи пізно задає собі запитання: «У чому сенс життя?», «Як стати щасливим?», «Як жити без хвороб і негараздів?», «Як бути успішним і заможнім?»…

Минають  роки і століття, однак у побуті значну, а часом і вирішальну роль продовжують грати прості речі, якими ще користувалися наші далекі Предки. Полотнище-обрус здавна було і скатертиною, і вузликом, де зберігалися харчі, а при необхідності — елементом одягу, і оздобою оселі. З часом це полотнище стали називати рушником («ручником»). Чому так? Руками рушники були виткані і вишиті, руки знаходили їм застосування у побуті, врешті-решт неможливо уявити собі руки господині, які хоча б раз на день не доторкнулися до того чи іншого рушника.

«Хата без рушника, що сім’я без дітей», — говорили в народі. Майже в

«Що практично означала акція Володимира?

Уявіть собі таке: росте тисячолітній Дуб, має буйну крону, могутнє гілля, коріння, занурене в глибини рідної землі; він дає притулок тисячам птахів, затишок людям, подорожнім, сіячам, він формує структуру довколишніх ґрунтів і навіть погоду й клімат у своєму краї, він невіддільний від того мікрокосмосу, де колись проріс пращурівський жолудь, давши такий благословенний паросток... Потім приходять якісь зайди, зрубують велетня. З гуркотом, стогоном і болем гримнулося вікове дерево на

Українці з прадавніх часів свято оберігали Природу, поклонялися їй, намагалися жити у гармонії з навколишнім світом. Особливо у пошані були довговічні велетні-дуби. Недаремно це дерево вважають Світовим Деревом, від якого почалося все живе на Землі. Він став символом Роду, Перуна, Сонця. Дуб виступав аналогом святині (храму), місця, де здійснювалися релігійні обряди, жертвопринесення. У народній релігії дуб вважається деревом Перуна, символом мужності, чоловічого начала, витривалості, довголіття, здоров’я, родючості, шляхетності, вірності. Дуб споконвіку був оберегом козаків. Дерево, якому судився довгий вік, стає священним, йому надають сакрального значення, складають міфи і легенди. Адже скільки історичних подій, змін у природі і суспільстві йому судилося