Усяк Рід мав Чурів і Пращурів,
які померли перед віками,
Тим Богам почитання маємо дати,
і од них радощі маємо!

Влесова Книга, дощечка 38-А.

Як держави не живуть без коріння, так і русичі-українці повинні пам'ятати своїх дідів, пращурів, родове дерево роду, родини, її минувшину. Кожна родина веде свою Родову книгу і вибудовує своє геніологічне дерево. Бо кожен знає, що чим глибше родова пам'ять, коріння роду, тим міцніше психічне і фізичне здоров'я, більша наснага до творення і життя. Пошанування пращурів проводиться повесні і восени на Радуниці і свята Макоші-Землі, і згадують їх з світлими помислами і думками, любов'ю і радістю. Гуртове одночасне славлення пращурів покращує долю людини і надає їй наснаги до життя, радість буття і підтримку тих, хто творив життя перед нами, наших прабатьків, що живуть в світах Батька Небесного.

Теги:
Джерело: З книги: "Вустинська книга вістей духовного творення Руси - України"

Схожі статті

  • 16.06.2016
    1998

    Я - пелазг, я - етруск, я - шумер.
    Гопос Предків у серці не вмер.
    Племена по землі

    ...
  • 08.04.2016
    1279

    Мов сліпе сиротеня
    Гнане степом навмання,
    Голе перекотиполе,
    Де тепер твоя

    ...