Коли дугою зігне втома плечі,
І скроні снігом вкриє сивина,
Знеціняться ідеї всі і речі,

Лиш Божа істина залишиться одна:
З’єдна тебе, як з морем краплю, з миром,
Лишивши ближнім спогад у журбі:
Усе, що дбав – розвіє вітер пилом,
Усе, що знав, залишиться тобі.

Теги:

Схожі статті

 

Медіа