Вечір, коли народився
інструмент з очерету-
дудук!!!
На крилі вечоровім гойдаються гори,
Розсипаються сріблом за обрієм зорі,
А смерекове серце з вітрами говорить,
І торкає ледь-ледь струни сонця прозорі...
Хочеш, будемо слухать, як тануть хвилини,
Проводжати за обрій промінчик останній?..
Хочеш, гілочку тиші знайду у долині,
Що в долонях у тебе сопілкою стане?..
м. Воловець
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira