В очах твоїх - сріблистий гомін снігу,
І вітру шепіт, і сувора крига,
І щедрі-щедрі вечорові роси,
А ще - вербички молодої коси...

Я тану в них, а інколи - літаю,
Ледь-ледь торкаю тихими устами...
Я знаю - зможеш ти почути вітер,
І поглядом багаття запалити!

м.Київ

Теги:

Схожі статті

  • 29.04.2016
    1569

    Ну, скільки ти пройдеш, за стремено
    Тримаючись і плачучи, Оксано?
    Он там, за

    ...
  • 03.03.2016
    1589

    Ми самі уміємо любити
    Наших найчарівніших дівчат.
    А жінкам своїм дітей робити ...

Медіа