В очах твоїх - сріблистий гомін снігу,
І вітру шепіт, і сувора крига,
І щедрі-щедрі вечорові роси,
А ще - вербички молодої коси...
Я тану в них, а інколи - літаю,
Ледь-ледь торкаю тихими устами...
Я знаю - зможеш ти почути вітер,
І поглядом багаття запалити!
м.Київ