Єднались душі наші! В небо чисте
Вони злітали птахою стрімкою,
Пливли в обіймах з ніжною рікою
І ледь торкали берегів намисто...
Суворий камінь дивувався радо,
І дихав снами... І понад віками
Вітрець співав під нашими руками
І тихо шепотів: - Про мене згадуй...
Єднались душі наші! Кожна гілка
Нас кликала до лісового дому!
Земля і небо! Все таке знайоме!
Удвох ми граєм - дримба і сопілка!
м. Житомир