Корінь, його магічні, лікувальні та захисні властивості

Корінь — частина рослини, пов’язана з підземним світом і наділена магічними, лікувальними та захисними властивостями.

Коріння дерев, особливо тих, які ростуть, «де сонце не світить», вважалися місцем, де водиться нечиста сила. Особливу небезпеку становило коріння повалених бурею дерев: під ним можуть бути «бісиці»; у таких місцях ховали самогубців.

Люди боялися викорчовувати дерева, намагалися рубати їх вище коріння, залишаючи його духам. Перш ніж зрубати дерево або гілку з нього, до його коріння клали як жертву хліб, сіль, гроші або лили вино. Вірили, що корінь переступня має «голову», «очі», «вуха», «тулуб» і т. ін. Люди боялися його викопувати, щоб не стати калікою, втратити розум чи вмерти. Викопаний з великими пересторогами такий корінь використовували як оберіг, який приносить у дім щастя і багатство.

Магічні властивості приписували кореню красавки: коли дівчина доторкнеться ним до свого судженого, то він любитиме її до самої смерті; кореню ятриишика, форма якого нагадує кисть руки з п’ятьма пальцями. Його використовували як засіб від вагітності. Корінь плакун-трави, викопаний напередодні Купала, має здатність оберігати від відьом і чарівників. Корінь валеріани, або мар’їн корінь, оберігає від укусу змії. Корені деяких рослин використовували у любовній магії (приворотне  зілля). Корінь любистка, викопаний на Покрову (1 жовтня) вранці, має здатність скріплювати подружжя; відвар коренів дуба і берези, що ростуть разом, давали пити молодим для взаємної любові. Корінь зозулиних сліз підмішували у питво молодій парі, щоб жили у мирі та злагоді. Корінь трой­зілля дівчата носили при собі, щоб скоріше вийти заміж. Щоб відьма не шкодила худобі, виливали молоко від її корови на коріння викорчуваного бурею дерева із замовлянням: «Щоб твою корову так само викорчило!» Аби новонароджений виріс сильним, його купали у воді з коренем дивосила, викопаним у день Купала.