Іван Франко

...на Ясну поляну, зійшлись сеї страшної ночі тухольські старці.

Християнська віра є одна, але християнська церков, тобто організація тих людей, що приймають християнську віру, не є одна. Немов велике дерево, що виросло з одного кореня – Христової і

Літом 1895 року проїжджав я зелізницею з Будапешту до Галичини. Жара стояла страшенна. Крізь вітворені вікна вагону так і сипав ся вугляний пил від машини і запирав дух. Ми поспускали стори в

Ще одне питання. Чи справді на попах стоїть наша народна справа? Чи попи врятували нашу народність від загибелі? Чи вони тепер хочуть і можуть двигати її наперед?

Про івана Франка написано дуже багато. Вражають його інтелект, багатогранність таланту, титанічна праця, твердість характеру, пророчий дар. «Найбільший бойко» — так кажуть про нього

Івана Франка  в дитинстві найрідніші родичі називали Мироном, щоб, як каже старе повір'я, обійти всякі біди і напасті, які б могли зашкодити дитині. Тобто, ця повість є автобіографічною і

В мандрівці жизні я блудив багато,
блудив, бо правди і добра шукав,
в добро і правду віруючи свято.

Нема, нема вже господа на небі!
Немає творця, ані самодержця,
Нема того, що всемогучим словом
Усе з нічого вивів! Наче тінь
Велика, залягав він світ цілий,
Тьмив

Присвячую великому писателеві
руської землі, гр. Л. Н. Толстому

Був-то раз собі п’яниця:
Все пропив, що тільки мав.
Чи то

Ще у ХІХ ст. геній нації Іван Франко писав:

Отся книжечка була написана і видана Іва­ном Франком у Львові в 1896 році під заголов­ком "Радикали і попи".

Заснована під

На палаті Ватікану
Бачу все криваву рану:
З неї капає кров тепла,
Дехто каже, що до... пекла.

О, планетний людський океан!
Буде честь на твоєму престолі,
Як пробудиться люд мій титан.
Лев Силенко.

Грецька віра в Києві проголошена вірою пану­ючою, правдивою, православною. Рідна віра України (Руси) в Києві проголошена вірою забороненою, нечистивою, паґанською: «паґанською вірою (від

Уже давно, перед відкопаннєм та відчитаннем старих вавилонських та ассирійських писань було відомо, що у Вавилонян і Ассирійцїв були сьвяті піснї та повісти богато де-в-чому близькі до

«І великим Прологом до нової доби нашої
національної історії все чіткіше,
все виразніше вирисовується
ве­лична постать Івана Франка —

І наострю твій слух, щоб, як озвуся,
Ти чув мій голос, наче грім із хмар.
І. Франко

Наші поборники правовірности, а властиво темноти та безмисности серед народа, дуже сердять ся на нас, що ми силкуємо ся не лише осьвіченим верствам, але й простому народови подавати здобутки,

Як запяла в сухий пень,
То стояла цілий день
Нар. приказка