молитви

Це мовив Ору Сварог наш:
«Як мої творіння,
створив вас од перст моїх.
І хай буде сказано,

О, Всевишній!
Всюдисущий Свароже!
Ти, що сповнюєш собою все
і що містиш всіх у собі!

Сварогу славословити і Дажбогу,
які є суть в Сварзі пречистій;
Перуну і Стрибогу, які громами
і блискавками повелівають.

Україна-Русь є тією особливою країною, де Магія органічно складає одне ціле з культурою, традиціями, звичаями, обрядами нашого народу.

Перша Права

О споконвічний Боже,
Славослів’я – Тобі!
Бережи мене, Творець Світла!
О, Творець Дня, славослів’я Тобі!
О, Творець Світла,
Хай буде Тобі славослів’я!

Разом збираєш ти, о Бик!
О Вогонь, всі дари від благочестивого.
Тебе запалюють на місці жертовного возливання.
Принеси нам скарби!

воскуріння – ладан

Повелителька всіх істот
І причина всіх причин,
Даруюча жадані блага і плоди,

До нас ти прийди спочатку,
О Мудрість! З коровами, з кіньми,
Прийди ти з промінням Сонця!
Ти достойна пошани у нас.

З Вірою вогонь запалюється,
З Вірою возливається жертва,
Віру на вершині щастя
Ми висловлюємо рідною Мовою.

Присвячується Галині Лозко

Роду Вкраїнців
Славу співаймо! Слава!
А Рожаницям
Шану складаймо! Слава!

Зіллячко моє зеленеє! Ростеш ти на горах та долинах. Біля річок, шляхів та галявин. У лісах та перелісках; у садах, полях та городах. Дивишся на ясне сонце своїми багатобарвними рослинними очима,

Предки наші Рідні!

- Тут багаття і там багаття, як було на небі так і на землі стало, їжа ця і вода питна на благо роду людського народжені. Це є милість нам від Богів, а ми зате висловлюємо для них глибоку

У часи старовинні, праотець наш Орій звертався до Сварога Отця Небесного, до всіх Богів Рідним нашим, мовлячи таке:

Даночко – Свята моя Водиченько,
Воєдино зіллємось, Сестриченько!
Ти прийми мою печаль-журбу,
Ти прийми мою лиху біду.

Небонько моє блакитночоле! Ти над нашою землею постаєш світлоясною далиною. На тобі сходить і заходить сонце ясне, срібний місяць, видніються міріади зірок та планет. Небо рідне! Ти наша надія,

Веснонько-щедрівочко, прилетіла ластівочка. Веснонько-весно, що ти нам принесла? Ми тебе спрагло чекали і глибокої осені, і лютої зими. І ти приходила. Приходила на день чи навіть на тижні.