життя

Народ живе до тих лиш пір
І творить діл зірниці,
Аж поки в ньому віри вир
Б'є джерелом з криниці.

Тенетами світової мережі блукає дивовижне фото: кремезний чоловік несе на своїх плечах величезного ведмедя, що міцно спить. Подекуди світлина доповнюється інформацією, що це вояк УПА зі своїм

Вже понад 400 років світ числить свої дні і роки за григоріанським календарем. Перед цим був юліанський, який нібито заснував Юлій Цезар, а до того, вважається, людство й не відало, що таке

Рік не місити хліба, Боже, Боже,
Чи я жива, чи я в страшному сні?

В повній тиші, у лісу правічній красі
Відчувається часу прискорений плин.
Босі ноги торкаються трав у росі,
Що краплинами світяться поміж стеблин...

Думки матеріальні - це факт. Що відбувається із вашою свідомістю і підсвідомістю, коли ви дивитесь кіно, або новини? Вони трансформують почуте і побачене на себе, тобто на вас.

— Велесе, Боже Великий!

Прийди на поклик наш

і прийми дарунок наш!

Треба: посипаємо на вітер пучку борошна

Варіант 1. 
Стрибоже, Великий Боже! 
З твоїми 12-ма синами-Вітрами: 

Отож, молімося Богам, щоб мали ми чисті душі і тіла наші. І щоб мали ми життя з праотцями нашими, в Богах зливаючись в єдину Правду. Так оце есть ми – ДажБожі онуки !

Не срібло миршаве, не хміль,
не лавр сумнівний і двозначний,
не дотепів грайливих сіль,
не успіх в грі на риск небачній,
не уст золотомовних мед,

Перед першим годуванням дитини треба принести молока від корови або кози (або доїти в цей час корову, щоб породілля чула, як біжить молоко з вимені) і примовити:

Будь милосердною, Доля!
В молитвах тебе прикликаєм!
Подорожнім даруєш ти захист і нічліг,
Про достаток піклуєшся смертних,

А буває… Таке шалене кохання, коли дух захоплює від передчуття чогось незвичайного, фантастичного, коли душа співає, коли здається, що ось саме ця людина тобі дарована долею. І як же образливо,

Головна руйнівна дія ПРОКЛЯТТЯ - це порушення нормальної і повноцінної роботи людського організму. Якщо це побутове прокляття, то дія його триває порівняно недовго, від кількох днів, до щирого

Слава Дажбогу!
Сходящому і заходящому
Сонцю нашому,
Ясному і світлосяйному

Душа — це тонкий, неречовинний людський образ. За своєю природою вона чимось нагадує пару, повітря чи тінь.

Не чутно "градів" у цьому краї,
В струмках не плине кровиця лю'дська,
Земля праотча подібна раю...

То чом, мій Боже, десь сльози ллються???

Це мовив Ору Сварог наш:
«Як мої творіння,
створив вас од перст моїх.
І хай буде сказано,

О, Всевишній!
Всюдисущий Свароже!
Ти, що сповнюєш собою все
і що містиш всіх у собі!