життя

Вся історія світу — це історія боротьби народів і цивілізацій за своє виживання, панування, чи просто краще місце під сонцем. Як доведено наукою, сила народу перш за все залежить від його

Разом з мамою і татком 
На канікули в село 
Кучеряве хлопченятко
До бабусі прибуло.

Зустрілися на базарi 
Дамочки знайомі. 
- Як ваш Льова поживає? 
- Сидить у дурдомi. 

"Так ось же сю годину видно бідності нашої причину: що ми, зануривши все наше серце в придбання світу і в море тілесних потреб, не маємо часу вникнути всередину себе, очистити і злікувати саму

Вернувся татко із Кавказу, 
Вхопив синка на руки зразу: 
— Чи був, синочку, хтось у нас, 

Пісня літературного походження

Десь у клубі виступав 
Лектор із столиці.
Вчив людей, як піднести
Урожай пшениці.

- Тут багаття і там багаття, як було на небі так і на землі стало, їжа ця і вода питна на благо роду людського народжені. Це є милість нам від Богів, а ми зате висловлюємо для них глибоку

Дивувався тільки: чому дідусь помер, коли йому, Яросвітові, виповнилося всього чотирнадцять літ, чому Рідні Боги не вділили йому багато років із щедрих запасів своїх. А може він не звертався до

“Час героїв помер... Християнський бог його вбив, не залишивши людям нічого, крім страстотерпців, страху і сорому”.

(с)

Вже треті півні славень відспівали, змагаючись, хто заволає дужче, тумани сиві з нічліга вставали, благословлялося на день грядущий, із високості Квочка сипала жарини за виднокрай, щоб ясне Сонце

Лебеді лагідних клавіш
Крилами небо торкають...
Ніжністю повне до краю
Трепетне серце Варшави.

Знов по снігу - босоніж
Зустрічаємо ранок,
Пахне вітром дорога,
А суницями чай.

Я  зіткана із глибини морської,
В мені – вітрів правільних чисті крила,
Гойдаю я небес тугі вітрила,
Вплітаю в коси барви веселкові.

Осіннє листя гойдалось на сонці, 
Кружляло в вальсі в скверику малім. 
Тримала Леся лист в малій долоньці, 

Котиться серпень яблуком теплим,
Тане у квітах, грається з листям...
І обійма з горобини намисто,
І пророста у трепетних стеблах...

Я з дитинства любила лимони. Лимони з цукром, лимонний пиріг, чай з лимоном…

Заплету шепотіння хвиль
В сині коси морського вітру,
У мелодію снів досвітню,
У глибин заповітний вир…

Забудьте торг життя на мить,
Втишіться, Господь з вами.
Чи чуєте?.. Вона летить
Надземними шляхами!

Танцюю, в теплий дощ переливаюсь,
Що струнами встеляє пісню-стежку...
Летять слова, мов зоряні сережки
У сад пісень, в долину дивокраю...