Слобожанщина

Книш – це традиційний пиріг з начинкою. ‘Ми вас, книші, поважаємо, як є в що, вмочаємо, а ні – то вибачаємо’ – так говорить про цю прадавню страву українська приказка. Замінивши старовинну піч на сучасну духовку, використовуючи електричну м’ясорубку і міксер (тим самим у рази пришвидшуючи і полегшуючи приготування) – як і наші бабусі, печемо традиційні українські книші!

ЛЕМІШКА — кашоподібна мучна страва. У горщик з підсоленим окропом всипали підсушене гречане борошно, постійно перемішуючи й розтираючи його кописткою, щоб не утворювалися грудки. Води й борошна брали приблизно у пропорції 2,5—3:1. Потім цю загуслу масу ставили у піч упрівати. Вживали Л. переважно у піст з олією чи «пісним» молоком з конопляного або макового сім’я. Часом до Л. варили урду. У м’ясоїд їли з молоком, кисляком. Готували Л. на сніданок чи вечерю. З холодної Л. виробляли плескаті коржі, підсмажували їх на олії або запікали у горщику в печі. Називали їх плескани. Л. нині майже повністю вийшла з ужитку." 

Тетеря (рябко) — страва типу кулешу, що готувалася з пшона і заправлялася рідким гречаним або житнім тістом. Готова тетеря мала сіро-жовтий колір (звідси й назва). Засмачували її затовченим салом із цибулею й часником або засмажкою з цибулі на олії. У кращі дні тетерю готували на м'ясній або рибній юшці. Пісну тетерю іноді заправляли хріном з квасом, не позбавляючи часнику.

Ця страва була дуже популярною в козацькому побуті. Проте з початку XX ст. вона виходить із ужитку.