релігія

В який побит колишні московські комуністи (як Янукович та Путін) стали побожними православними? Як вони поєднали віру в бога з войовничим атеїзмом? Відповіді криються в історії православ'я та

Полеміка довкола Велесової книги, суперечка щодо її історичної цінності та автентичності так би і залишились справою прихильників книги, як і противників такої з табору академічної науки,

Коли я писав свої книжки, то думав, що люди не будуть їх любити, бо я писав те, що думав, а це не подобається багатьом українцям. Тим більше не будуть подобатися мої книжки нікому у політично,

Один із способів приготування «чуда»: кусочок фосфору розчиняється у сірковуглеці, в отриманий розчин вмочують ґніт свічки чи лампадки (при температурі не більше 10-15°С). Потім свічку переносять

«На початку часів, коли був створений світ і народилися Боги
У кожного з них був свій обв’язок щодо збереження Землі»

Ми, українці, дуже шануємо народну мудрість. Часто й домудровуємо: «Богові — Богове, кесареві — кесареве, сусідові — наше, гостеві — усе, собі... — та якось воно буде... »
І «якось» є.

Міф 2. Україна-християнська держава, козаки, УПА, українські генії сповідували християнство.

Міф 1. Язичництво давно минула відсталість і дикість, а християнство принесло Україні-Русі культуру і писемність

ЧАСТИНА II.

РОЗДІЛ I.

Тим часом повернулись в місто Збараж вислані до Короля чиновники Князя

ПРИРОДА ЦЕ:

Баба діда повела
В церкву, щоб мав змогу
Хоча б раз за все життя
Помолитись Богу.

Цілком логічно припустити, що суспільну ієрархію слов’яни отримали у спадок від своїх давньоєвропейських предків — аріїв. Володимир Шаян писав:

Частина перша.

Раз писали мужики
До свого владики:
«Архирею, — пишуть, — наш!
Ясний та великий!

Зустрічає раз один дядько наймита Івана та й каже йому:

Київський митрополит Йосиф ще на початку XVI ст. писав: "многіи люди Руси… незаконне мешкають, жены поимучи, не вѣнчаються, и детей крестити не хотят, и на исповедь не ходят".

Напевно, вже склалося традиційно, що на зламі епох завжди зростає прагнення звернутися до божественного, містичного, езотеричного. Тому не дивно, що на початку ХХІ ст. у всіх країнах світу

І як зустрінеш було де попа нашого, то так руки сверблять, ну до того сверблять підбігти, підняти рясу та хоч одним оком глянути, чи він у штанях.

Ото як народився Христос, так, значить, святому Йосипу досадно стало.