язичницькі боги

Ординська навала крізь термін років,
На круги свої повернула.
Хазаро-монголи з прадавніх часів,
Нас прагнуть вернути в минуле...

Релігія – феномен духовного життя людства, його світоглядна основа, яка упорядковує щоденне життя і поведінку людини, а також дає змогу спілкування з «надприродним» (вищим Розумом, Абсолютом,

Свято Велеса (Сивий Яр) - Вся природа в крижаному сні. І тільки одинокий Велес, награючи в свою чарівну сопілочку, ходить по містах і селах, не даючи засумувати людям. Гнівається Мара-зима на

Відай, роде, Праві стезю, яка втілена у п'яти стихіях чистих та у трьох Лицях Родових відображена:

Початок.

Знову думка покличе до бою з гидкою потворою,
Я не скривджу тебе, моя мово, брудним матюком.
Цей двобій, присягаюсь тобі, гідним чином упораю,
Як не словом міцним, так доб’ю,

"Агні, що всім людям належить, 
народжуючись для князювання, 
світлом скорив темряву… 
Це перший жрець – подивіться на нього. 
Це світло, безсмертне серед

"…Я шукаю шукаючих.
Я чекаю допитливих.

Продовження.

Вночі Велес іде по Сварзі,
По молоці небесному
Іде до свого чертогу
І в зорях сідає до Воріт.
Там ми ждемо його
Щоб славоспіви почати
І славити Велеса
Од віку і

Продовження.

Волю Батька Неба, онуки Сварога, почуйте. Слово Сварога в Серце своє прийміть!

"Ми вибираємо собі цей великий бажаний скарб
Бога Савітара, мудрого Асури,
Що захист дарує тим, хто шанує його
Великий Бог розпростер його над нами крізь ночі
Той, що тримає

Частина друга. "Хвалимо Сварога, Діда Божого…"

У часи старовинні, праотець наш Орій звертався до Сварога Отця Небесного, до всіх Богів Рідним нашим, мовлячи таке:
«Слався, Свароже, Прадід наш Вишній! Ти, що відає всі потреби дітей Своїх,

Частина перша «Благослови, Мати…»

Було в іні часи, коли руси йшли з венедами...
І ті захотіли забрати Богів своїх до моря
І там угніздитися.
І немало

Бо се походимо від Дажбога і стали славні, славлячи Богів наших
Ніколи не просили й не мололи блага для себе
Ми бо є онуки