Тарас Шевченко

Удар, громе, над тим домом,
Над тим Божим, де мремо ми,
Тебе ж, Боже, зневажаєм,
Зневажаючи співаєм:

 На пам'ять 9-го листопада 1843 року Княжній Варварі Миколаївній Рєпніній

Не плач мені, чайко, не плач мені, мила,
У чорнеє небо лети навмання!
Скажи мені, чайко, чи видно могили,
Чи сивий Дніпро течії не спиня?

«...й свого не цурайтесь». Цей крилатий вислів у цитуванні зазвичай не продовжується, але, власне, далі по тексту розставлені всі «крапки» щодо якби рівнозначності «чужого-свого»:

І за Російської імперії, і за радянського режиму, і дотепер підручники (і навіть енциклопедії') нас навчають, що Тараса Шевченка визволили з кріпацтва художник Карл Брюллов, поет Василь

У жаркий літній день, як тільки сонце ховалося за об­рієм, в казахському степу у вечірніх сутінках оживало все: люди виходили зі своїх темних юрт, напували коней, чоло­віки та діти

«Заворожи мені, волхве» — перший рядок одно­йменної поезії Т.Г. Шевченка, відомої також під назвою «Пустка». Поезію присвячено великому російському ак­торові М.С. Щепкіну, з яким Т.Г.

Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО — великий, бо великий той, хто народив його, — Народ український. Т.Г. Шевченко — без­смертний, бо невмируща справа, якій він присвятив своє жит­тя - Українська

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київ­ської губернії в кріпацькій родині, що була власністю поміщика В.В. Енгельгардта. Незабаром

Кожна людина має право на переосмислення життя, історичних фантів, усталених стереотипів і загальновизнаних норм моралі та поведінки - це є одвічне прагнення людства до пошуків істини, духовних

Наприкінці існування совєтськоі імперії наївні хар­ків'яни обрали до "Верховно­го Совєта СССР" чомусь не свого земляка, а одного з наймодніших тодішніх московсь­ких

Блукав я по світу чимало,
Носив і свиту, і жупан...
Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же Богу, лучче жити,

"Не йдіть за тьмою, а йдіть за Світлом
Бо ті, що йдуть за Тьмою згинуть дочасно"
Віди