Журнал "Рідна віра"

Ні, не вмру я ніколи, мій зір
Буде жить у стеблинах пшениць,
І в зеленому шумі, що з гір
Задивився кущем в дно криниць.

Грецька віра в Києві проголошена вірою пану­ючою, правдивою, православною. Рідна віра України (Руси) в Києві проголошена вірою забороненою, нечистивою, паґанською: «паґанською вірою (від

В третьому тисячолітті українців продовжують оцінювати за біологічними показниками здоров'я. Вони невтішні. Нація вимирає фізично, але духовно українці помирають задовго до своєї фізичної

Буду, мамо, до тебе у січні
З неба снігом летіти я чистим.
А у лютому вітром примчу
Запалить в твоїм серці свічу.

Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш,
Хай цінний скарб краса твоя
І чарами її ти всіх собі звабляєш,
Та коли ти Вкраїну не кохаєш,

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.

Раннього недільного ранку, — ще в княжому дворі тільки курей випустили з пташниць, а вівчарі вима­нювали з кошар баранів із великими мідними дзво­нами на шиях, — повернувся князь Годой.

З тих наших поетів, що служили в армії Петлюри, до хрестоматій увійшли Володимир Сосюра і Євген Маланюк. Вірш першого "Любіть Україну!" дають школярам учити напам'ять. А Маланюка — навряд, бо так

Уже давно, перед відкопаннєм та відчитаннем старих вавилонських та ассирійських писань було відомо, що у Вавилонян і Ассирійцїв були сьвяті піснї та повісти богато де-в-чому близькі до

З давніх давен український бог шлюбу та кохання називається Лель. Земною священною іпостассю Леля вважався і вважається лелека.

Вдихаю тишу ранком проімлілим,
У юнь іду в оркестрах вечорів,
Стаю "в позір" під небом України,
Лечу до зір під небом України,

«Заворожи мені, волхве» — перший рядок одно­йменної поезії Т.Г. Шевченка, відомої також під назвою «Пустка». Поезію присвячено великому російському ак­торові М.С. Щепкіну, з яким Т.Г.

«І великим Прологом до нової доби нашої
національної історії все чіткіше,
все виразніше вирисовується
ве­лична постать Івана Франка —

Тебе віками шматували,
Сестра-росія, турок, лях,
Тебе в катівнях катували,
Гноїли в тюрмах, таборах.

Обмеження, куди ти не ступи:
Остроги, тюрми, карцери, підвали...
При хрещенні ненашинські попи
Чужинські імена нам подавали.

«Се талант наскрізь мужній,
хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності...
Її поезія - то огнисте оскарження
того гніту самоволі,
під яким

У часописі «Новий громадський голос» за 1905 р. (ч 2­7, 9, 12-14, 18) І.Франко опублікував наукову студію «Пое­ма про сотворенє сьвіта». Дослідження передруковано у 5-томному зібранні

І наострю твій слух, щоб, як озвуся,
Ти чув мій голос, наче грім із хмар.
І. Франко

Я не буду в небес прохати
Те, що можу придбати сам,
Але те, що сам можу придбати.
Ні за що не віддам небесам.

Наші українські Прорки, яких українці не бажають слу­хати, вже давно відповіли на це запитання. Рідна націо­нальна віра — це найвища цінність народу. Народ, який покидає свою рідну віру,